Ворог, що зачаївся в Паннонії

   Наша рідна ненька Україна, як ніхто з інших знає, що таке країна-сусід і сусід-ворог, це було доведено історією. Як і раніше, сьогодні Україну з усіх можливих боків оточили зовнішні вороги, які найбільше хочуть знищити її цілісність та суверенітет шляхом прихованої, а іноді, і відкритої пропаганди антиукраїнських цінностей, паплюження українських традицій та заради українського громадянства на користь більш комфортного, іншого. Зовнішні вороги, на відміну від внутрішніх, завдяки професійній армії мають більше можливостей для того аби відібрати в України її законні етнічні землі, об'явивши їх "своїми". Однак, чи законно це? – Звісно, що ні!

Велика Мадярщина – мрія мадярських націоналістів

   Перед тим, як перейти до викриття можливого зовнішнього ворога, хотілося б дещо зазначити. Сьогодні українцям постійно підсовується тупувато-дегенеративна ідея про те, що Патріотизм і Націоналізм – далеко не одне і теж, або, навіть, що це – ворожі один одному поняття. Слід згадати такий "інтелектуальний" клич: «Молодь проти націоналізму, молодь за патріотизм!». Така масована пропаганда втовкмачує в голови: Патріотизм – це територіальне уподобання, Націоналізм – кровно-культурне. Вірити в таке можуть тільки не надто розумні та далекоглядні люди. Треба поглянути на правдивість, або хоча б логічність таких тверджень. Наші сусіди: Польща, Росія, Мадярщина, Румунія не розрізняють патріотизм від націоналізму, там це означає одне й теж – любов до своєї батьківщини.

   А тепер про ворога! Сьогодні, нібито дружні українцям сусіді мадяри, які мешкають в Мукачеві, Берегові, Тячеві, Хусті, Чопі, Ужгороді та Виноградові – проявляють себе як патріоти виключно Закарпаття (мадяр. Kárpátalja), тільки бажано без українців і з назвою "Східна Мадярщина" (мадяр. Észak-Alföld Magyarorságban). Саме тому ці "патріоти" за триста років свого проживання на далекій західній українській землі не вивчили ні української мови, ні культури, не сприйняли українські національні інтереси, як свої. Це "патріоти" виключно української території і вороги української державності. Українські мадяри ворожі до України і українців, але "дружні" до української території.

Кárpátalja – омріяне мадярами українське Закарпаття

   Минулого року правляча в Мадярщині право-консервативна коаліція схвалила нову конституцію країни, що дозволяє владі цієї країни під приводом захисту етнічних мадяр втручатися у справи сусідніх держав, серед яких і Україна. ЄС піддав її критиці, однак Мадярщина не має наміру відмовлятися від нового закону. Поки війська та уряди країн-членів ЄС боролися з лівійським диктатором Муаммаром Каддафі, намагалися врегулювати крах економіки Ірландії, Португалії та Греції, в Мадярщині зросла гідра справжнього великодержавного шовінізму. Тут прийнята нова конституція, згідно якою, усередині країни були дозволені депортації циган-ромів.

   На минулих парламентських виборах в Мадярщині, які відбулися у квітні 2010 р., переконливу перемогу відсвяткували праві "популісти" і праві консерватори. Правоконсервативний Союз молодих демократів, скорочено "Фідес" (мадяр. Fidesz), отримав близько 54% голосів виборців, а вкрай права націоналістична партія "Рух за кращу Мадярщину" (мадяр. Jobbik Magyarországért Mozgalom) зібрала понад 15% голосів. Таким чином, в оновленому парламенті Мадярщини консерватори і націоналісти сформували переважну більшість.

Передвиборча агітація партії "Йоббік" гарантує відтворення Великої Мадярщини

   За ініціативою прем'єр-міністра Віктора Орбана, що є головою партії "Фідес" (мадяр. Fidesz), мадярський парламент прийняв нову конституцію, яка налякала європейських бюрократів і лівих маргіналів особливо такими новаціями: збільшується роль християнства в державі, відроджується гортиська модель Мадярщини 1920-1940-х рр. і мадярський націонал-патріотизм, слова "Бог" і "нація" набувають великого значення, а крім того, Мадярщина бере на себе зобов'язання захищати етнічних мадяр за межами країни, а це вкрай складно, бо кожен четвертий етнічний мадяр живе за межами Мадярщини! Нова конституція Мадярщини декларує і "право на життя з моменту зачаття", визначає державну заборону на аборти. Крім того, шлюб визначається як "союз між чоловіком і жінкою". Одностатеві шлюби – поза законом.

   Так, можна навести найскромніші підрахунки вчених щодо мадярів, які живуть поза межами своєї етнічної батьківщини:

а) в Румунії в регіоні Трансільванія мешкає не менше 1,5 млн. мадяр-секеїв;

б) понад 300 тис. мадяр мешкає в сербському автономному краї Воєводина;

в) від 50 тис. до 100 тис. мадяр мешкає в Хорватії;

г) не менш 500-550 тис. мадяр мешкають в Словаччині;

д) 156 тис. мадяр мешкає в Україні, переважно в Закарпатській області.

Сучасне розселення мадяр

   Рік тому Мадярщина почала роздачу національних паспортів етнічним мадярам, які мешкають в сусідніх Словаччині, Україні, Румунії та Сербії. Таким чином, в найближчому майбутньому з'явиться маса людей, яких мадярська влада повинна буде захищати. Деякі українські ЗМІ вже спрогнозували, що першою жертвою великодержавного шовінізму в Мадярщині стане Україна, а саме Закарпаття. Так як Мадярщина є найважливішим союзником Німеччини у Східній Європі, тому ліберальний уряд ФРН поки закриває очі на "зростання національної самосвідомості" в дунайській країні. Зокрема, він виявляється в популярності воєнізованих націоналістичних організацій – наприклад, нової мадярської гвардії (мадяр. Magyar Gárda Mozgalom), що входить у партію "Рух за кращу Мадярщину" (мадяр. Jobbik Magyarországért Mozgalom).

   Втім, поки мадярські націоналісти ще не готові влаштовувати змагання із українськими "сусідами", і тренуються на місцевих циганах. У селі Дьйондьйошпото недалеко від Будапешту у медьє Гевеш мадярські націоналісти ледь не влаштували над циганами кривавий самосуд, однак в справу втрутилася місцева поліція, яка заарештувала кілька десятків "правих", а Червоний хрест, від гріха подалі, вивіз із села до Будапешту близько 280 циган, в основному, жінок і дітей. Взагалі ж, проблема циган в Мадярщині є, на думку місцевих націоналістів і великодержавних патріотів, однією з найголовніших. У країні налічується від 500 тис. до 650 тис. циган, що становить від 5% до 6,5% її населення.

Сучасні мадярські цигани

   Біда сусідньої Мадярщини, як і України, полягає у тому, що цигани практично не інтегруються в суспільство у якому живуть, і на якому паразитують, а зіткнення між мадярами та циганами – так то звичайна і буденна річ. У багатьох селах і невеликих містечках Мадярщини вже давно відкрито існують так звані "народні дружини" або "ополчення", які влаштовують "походи" циганськими кварталамих, не випускаючи можливості влаштувати "побоїще" із місцевими ромами. Не залишаються в боргу й цигани. Правда, оскільки Мадярщина – це держава мадяр (як це вони самі розуміють і декларують своєю новою конституцією), то співчуття у влади цигани не зустрічають. А затриманих поліцією "правих" екстремістів, правоохоронні органи намагаються якомога швидше звільняти (якщо ті когось не вбили).

   Втім, цигани далеко не найголовніший ворог мадяр. На їхню думку, всі біди Мадярщини від того, що з нею в XX ст. обійшлися вкрай несправедливо. В Австро-Мадярщині мадяри разом з німцями і частково євреями були привілейованими націями. Все змінилося після краху імперії в 1918 р., коли австро-мадярська армія та їй союзна німецька армія отримали поразку у Першій світовій війні. Однак нові кордони Мадярщини вже не влаштовували місцевих націоналістів, тому ставши союзниками нацистського Третього Рейху, мадяри в 1938-1941 рр. їх помітно округлили (Адольф Гітлер запропонував регенту Мадярщини Міклошу Горті цілком всю Словаччину, але останній, чомусь, відмовився від такого подарунка).

Гортиська Мадярщина у 1939-1944 рр.

   Хотілося для підтвердження вищезазначеного навести деякі формулювання з нової мадярської конституції, які явно загрожують Українській Соборності: «Мадярщина, керуючись ідеєю єдності мадярської нації, несе відповідальність за долю тих мадяр, що живуть за її межами. Мадярщина захищає своїх громадян, де б вони не перебували. У кожного мадярського громадянина є право на захист Мадярської держави під час його перебування за кордоном. Кожен мадярський громадянин зобов'язаний захищати свою Батьківщину». Нарешті, прямо в преамбулі до нової конституції Мадярщина іменується не "Мадярська Республіка", а просто "Мадярщина", що нібито підтверджує правонаступництво по відношенню до земель корони Святого Іштвана – середньовічної мадярської держави, яка за площею перевершувало сучасну Мадярщину в тричі, і мала західні межі на берегах Адріатичного моря, а східні межі – на правому берегу річки Прут. Об'єктивно кажучи, все це виглядає як спроба історичного реваншу. Мадярщина програла дві світові війни, її територію урізали. Тепер багатьом в Будапешті хочеться повернути все назад за рахунок сусідів.

   Сьогодні, розуми мадяр, які постраждали від новітньої світової економічної кризи, зайняті ідеєю відродження Великої Мадярщини (мадяр. Nagy-Magyarország). Якщо відбудеться друга хвиля кризи, ці ідеї можуть втілитися в реальність. Нова конституція Мадярщини викликала жваві негативні відгуки в ЄС ще до її прийняття. Але суть конфлікту не в цьому, а в тому, що, затвердивши конституцію, правляча правоконсервативна партія "Фідес" (мадяр. Fidesz) одночасно звернулася в Брюссель за допомогою для порятунку потопаючої від кризи економіки. Економічне становище Мадярщини дуже близько до грецького – країна на межі дефолту. Її зовнішній борг дорівнює 75% ВВП. До речі, в самій Мадярщині далеко не всі схвалюють нову конституцію. Так 6 січня 2011 р. в центрі Будапешта відбулася 100-тисячна демонстрація проти нової конституції, яка вступила в силу 1 січня 2012 р. Опозиція звинуватила уряд Віктора Орбана в "демонтажі демократії і насадженні авторитаризму", однак на уряд це не вплинуло.

Віктор Орбан – премєр-міністр Мадярщини і голова партії "Фідес"

   Україні, як і іншим країнам, що межують з Мадярщиною, слід вже сьогодні готуватись до можливого вторгнення паннонського турула, бо ніхто не знає заздалегідь, що може прийняти праворадикальний мадярський уряд. Краще бути готовими до різного роду сценарію. Однак, якщо сучасна антиукраїнська влада не стане українською і не буде на захищати Українську Соборність, українська нація візьме як і колись зброю і піде захищати свої землі від загарбників, адже нікому не дано паплюжити святу рідну батьківську землю.

   Слава нації!

Автор – Денис Ковальов

(світлини взяті з сайту right-world.net)