Що виберуть українці: чергову активну фазу війни або національну ганьбу на все життя? Знаєте, мене моторошно бентежить навіть не той факт, що ми пішли на угоду про здачу своїх власних територій, а те, що у нас взагалі розглядається вибір в площині: здавати Донбас або продовжувати боротися?
Як нація взагалі може роздумувати про мир чи перемогу, коли на її власній землі вільно їздить та стріляє ворожа техніка з гаслами про підкорення української столиці? Програш очевидний навіть не наповненням мирної угоди загалом, а тим ким була складена чи продиктована чина мирна угода. Ворог не може встановити угоду вигідну обом ворогуючим сторонам. Нічия буває тільки в спорті, в житті існують тільки переможці та переможені.
Ватнік, це ніщо інше, як слабка фізично і морально людина спрагла до суворого і безжального упокорення більш сильною людиною. Якщо ви думаєте, що в Харкові, Одесі та Січеславі не залишилося ватників, то ви дуже глибоко помиляєтеся. Ватніки та українофоби є навіть у Києві та Львові! Також ви помиляєтеся, якщо думаєте, що в Донецьку та Луганську немає проукраїнськи налаштованих людей - наших там дуже багато і вони хочуть жити в Україні! Ось тільки наша влада не захотіла цього...
Якщо зараз ми не завершимо питання з Донбасом, то потрібно бути готовим з ним зіткнутися знову. Про Крим тоді мова взагалі не буде підніматись! Невже не ясно, що всі наші головні проблеми випливають з того, що ми нічого не доводимо до кінця. Про які взагалі мир чи перемогу можна говорити, коли на ворожій техніці написано "на Київ"? Який може бути мир, коли головні ідеологи "русскава міра" говорять, що "киянам потрібно вирощувати квіти, щоб зустрічати наші танки"?
Зрозумійте і запам'ятайте, шановні українці, будь ласка одне - нової війни нам не уникнути в жодному разі, питання лише в тому, коли "проект" в особі "ДНР/ЛНР" вирішить діяти знову. На початку війни ми не мали ніякої ініціативи, не маємо її й донині. "Проект" говорить мир - ми погоджуємося, "Проект" нападає - ми чекаємо нових пропозицій, "проект" говорить про припинення активних дій - ми погоджуємося. І так до безкінечності...
Істина така: відсутність ініціативи і пасіонарності - найжахливіший психологічний стан нації, коли на її власній землі стоять ворожі гарнізони і диктують свої правила.
За матеріалами "ДІОРАМИ"
Немає коментарів:
Дописати коментар