вівторок, 26 березня 2019 р.

Яким буде весняний вибір українців і фінляндців?

Сучасна демократія доволі складна і водночас проста придибенція. Хто має гроші — купує голоси виборців, щоб на кілька років бути недоторканим від них же. У той самий час ті, хто зводить кінці з кінцями, до останнього не розуміють і процесу, за яким відбувається волевиявлення, бо це є зайвим для їхніх буденних справ.
   Цьогорічні президентські вибори в Україні як найкраще демонструють, на що може перетворитись демократичний інструментарій. Так, вчорашній телеклоун цілком може очолити державу, яку десятиліттями порівнював із повією, а відкриті прибічники Кремля не цураються з високих трибун закликати до миру на умовах агресора. Гадаю, не варто пояснювати, що це все стало можливим за потурання чинної влади корупціонерам і сепаратистам, яких так ніхто і не покарав за вчинені злочини.
   Звісно, що останні дні перед доленосним вибором розпалюють неабиякі емоції в українців, тому ми не будемо рефлексувати з цього приводу до оголошення остаточних результатів від ЦВК. Інша справа — обговорення аналогічної передвиборчої ситуації у далекій Фінляндії, де вже за місяць відбудуться партійні перегони до парламенту. Там, окрім чинних урядових сил, які істотно спаскудили свій рейтинг потуранню нелегалам, на створення власного уряду прагнуть націоналісти (фін. Perussuomalaiset) й системні ліволіберальні сили.
   Спершу — про чинні рейтинги. На тлі останніх пан'європейських подій і правим поворотом у світі почала зростати підтримка опозиційних "Справжніх фінів". Націоналістична партія наразі займає 3-тю позицію у загальнопартійних перегонах із 15,1%, водночас відбувається наплив нових прихильників з-поміж тих, хто раніше був нейтральним до "Справжніх фінів".
   У свою чергу лідерами соцопитувань вважають соціал-демократів (20,1%) і Коаліційну партію (15,8%). Проте обидві ці політичні сили почали втрачати підтримку з наближенням дня виборів. До слова, Центристська партія чинного прем'єр-міністра Югі Сіпіля з результатом у 14,4% може втратити більшість в Едускунті наступного скликання й опинитись в опозиції до майбутнього уряду.
   Якщо у фінляндській політиці за останні 10 років політична шахівниця більш-менш є стабільно прогнозованою (ніхто не відкидає можливість націоналістичного прориву чи лівого реваншу), то в повоєнній Україні вже важко визначити, кому виборці нададуть свій мандат керувати державою. Та попри неочікувані та вірогідні негаразди, ми йдемо вперед. Адже знаємо, що «плач не дав свободи ще нікому, а хто борець — той здобуває світ».
Автор — Денис Ковальов

2 коментарі:

  1. Поважаю фінів. Чи правильно - фінляндції?в? Які позиції мають проросійські сили у Фінляндії, чи впливають вони на зовнішню політику країни?

    ВідповістиВидалити
  2. Громадяни Фінляндії — фінляндці, фіни то є нація. ;-) Прокремлівські сили є, але вони не сильно впливають на порядок денний країни, радше поборюють українську діаспору, яка розповідає про злочини РФ на Донбасі та в Криму.

    ВідповістиВидалити