вівторок, 10 січня 2012 р.

Російська графиня і українська археологічна наука

   Археологія — наука, що висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам'яток кам'яного, мідного, залізного віків та епох пізніших часів. У становленні Катеринославської регіональної археології велику роль зіграла російська графиня, родовід якої деякі історики ведуть від українських гетьманів.
Графиня Парасковія Сергіївна Уварова
   Графиня Парасковія Сергіївна Уварова – громадський діяч, археолог, голова Московського археологічного товариства (МАО), почесний член Петербурзької Академії Наук і цілого ряду археологічних товариств Росії і Європи, автор майже чисельності праць з археології – досягненням цієї жінки позаздрив би будь-який "вчений муж". Вона належала до покоління, діяльність якого, охопила другу половину XIX ст. і початок XX ст. Всі зміни, які відбувалися після реформ 1860-х рр. – розвиток земств, освітніх та просвітніх установ – стали складовою життя Парасковії Уварової.
   Народжена княжною Параскою Щербатовою 28 березня 1840 р. в харківському маєтку батька. У родині було багато дітей: шестеро синів і три дочки. Коли старші діти підросли, родина переїхала до Москви. У свої 19 років Парасковія Щербатова вийшла заміж за Олексія Уварова, який був старший за неї на 15 років. Чоловік знайомив її зі скарбами мистецтва Флоренції, Рима, Неаполя, Парижа і Лондона. Парасковія Уварова була поруч з чоловіком в наукових подорожах на слов'янських землях – у Сербії, Чехії, Галичині, допомагала вести розкопки в Криму та на Північному Кавказі, організовувати археологічні з'їзди.
   В 1864 р. граф Олексій Уваров заснував Московське археологічне товариство, найважливішою заслугою якого стала організація археологічних з'їздів, що проходили з метою пробудження інтересу до регіональної історії та археології. Членами МАО були історики Василь Ключевський, Сергій Соловйов, Володимир Даль, Андрій Васнєцов. Археологічні з'їзди МАО, по суті, підготували наукову основу для створення Російського історичного музею, так і музеїв на місцях, у тому числі – в Катеринославі (царська назва Січеслава).
   Формально за життя чоловіка Парасковія Уварова не була членом МАО, але вела в ньому серйозну роботу, беручи участь в організації засідань, проведення археологічних з'їздів, вела листування з провідними археологами Європи. 26 грудня 1884 р. граф Олексій Уваров вмирає. Цілком закономірно, що після смерті графа постало питання, хто буде обіймати посаду керівника МАО. Вибір був зроблений на користь Парасковії Уварової. До того часу графиня користувалася заслуженим авторитетом і визнанням не тільки в Москві, а й за її межами. У 1885 р. Парасковія Уварова погодилася очолити МАО.
Граф Олексій Сергійович Уваров
   Розквіт наукової та організаторської діяльності Парасковії Уварової припав на кінець XIX ст. і початок XX ст. У цей час вона "вийшла з тіні" свого чоловіка і виступила як самостійний та вельми авторитетний діяч. Парасковія Уварова поступово розширила напрями діяльності МАО, а в його складі з'явилися нові підрозділи. У 1887 р. сформувалася Східна комісія МАО, основним завданням якої стало вивчення старожитностей Кавказу. У 1892 р. стала діяти Слов'янська комісія МАО, члени якої досліджували давньоруську письменність. Парасковія Уварова розробила ряд законодавчих заходів щодо обмеження вивезення історичних цінностей за межі Росії та розпочато роботу зі створення загального ''Каталогу вітчизняних старожитностей''.
   Парасковія Уварова поважала і підтримувала приватних колекціонерів старожитностей, бо розуміла, що в основі державних музеїв лежать колекції тих, кого свого часу вважали диваками і висміювали. Сама графиня також збирала стародавні рукописи, монети, бронзові статуетки, картини. Саме Парасковія Уварова з особистих коштів, сприяла фінансуванню систематичного археологічного вивчення історії Кавказу і так званих фінно-угорських старожитностей східної Росії, особливо Московської губернії. Предметом її особливого інтересу завжди залишався Кавказ. У своїх спогадах графиня писала: «З ім'ям Кавказу пов’язано стільки найдавніших переказів азіатських і європейських народів, його історія настільки пов'язана з історією людства, починаючи з епохи ассірійців, стародавніх персів, Греков, Візантії, Вірменського і Грузинського царств – і закінчуючи новітньою історією Персії, Османії та Росії, в його межах живе так багато різних племен, які іноді цілком відмінні між собою за мовою, антропологічним типом і культурою, що наукове вивчення Кавказу, його археології, історії та етнографії, має ще довго привертати до себе увагу вчених і може обіцяти багаті результати для різних областей історії та мовознавства...". Парсковія Уварова здійснили 9 найскладніших подорожей по Кавказу, в яких брали участь також її діти. Під її редагуванням в 1905 р. вийшло 10 томів "Матеріалів з ​​археології Кавказу".
   Діяльність Парасковії Уварової певним чином відбилася на становленні археологічного напряму в провінційній історичній думці ряду сучасних міст України, в тому числі Січеслава – Катеринослава. Цьому сприяли тісні особисті зв'язки голови МАО з представниками місцевої наукової інтелігенції. Особливої ​​уваги заслуговує багаторічне листування графині з Дмитром Яворницьким, що дозволяє відновити становлення катеринославської школи регіональної археології. Власне сам Дмитро Яворницький вважав себе археологом з часу участі а роботах VI (Одеського) археологічного з'їзду МАО у 1884 р. Так 8 травня 1885 р. Дмитро Яворницький був обраний член-кореспондентом МАО, а 22 грудня 1906 р. – його дійсним членом. Саме довготривалі плідні зв'язки вченого з представниками МАО стали головною причиною обрання Катеринослава місцем проведення XIII археологічного з’їзду МАО, що призвело до активізації і об'єднання всього наукового потенціалу регіону.
Дмитро Іванович Яворницький
   Навесні 1902 р. Парасковія Уварова приїжджає до Катеринослава має сформувати позицію і з'ясувати, що може дати науці новий промисловий центр півдня України. Графиню скрізь супроводжував Дмитро Яворницький. У вересні 1904 р. Дмитро Яворницький викладає у Московському університеті, з метою знаходження коштів для проведення археологічних розкопок і створення, на основі здобутих матеріалів, майбутнього історико-археологічного музею у Катеринославі. Влітку 1905 р. відбулося відкриття XIII археологічного з'їзду МАО в Катеринославі, який проходив у Потьомкінському палаці (тепер Палац студентів ДНУ імені Олеся Гончара), за участю науковців та краєзнавців з усієї Російської імперії. На з'їзді, окрім традиційних секцій, вперше було створено спеціальне відділення, присвячене запорозькій козацькій старовини. Особливий інтерес в членів МАО викликала доповідь Дмитра Яворницького "Запорозька старовина", яка містила відомості про пам'ятники архітектури та мистецтва краю, в яких знайшли відображення основні віхи героїчної історії козацтва.
   На секції мистецтв XIII археологічного з'їзду МАО в Катеринославі, в порівнянні з попередніми з'їздами, помітно збільшилася кількість виступів, присвячених українській культурі, поглибився їх зміст. На засіданнях наукових зібрань виступали кобзарі з Полтави та Чернігова, що, з одного боку, яскраво ілюструє науковий інтерес дослідників до вивчення українського традиційного мистецтва, а з іншого – опосередковано може свідчити про посилення національної самосвідомості українських делегатів ХІІІ археологічного з'їзду МАО в Катеринославі.
   Парасковія Уварова підтримувала дружні стосунки з Дмитром Яворницьким і після з'їзду. Коли Дмитро Яворницький важко захворів, Парасковія Уварова не залишала його без уваги: ​​«Любий Дмитре Івановичу! Що Ви і де Ви? Чому про Вас нічого не чути? Рішуче здається, що Катеринослав вимер для нас, і, мабуть, для науки…». Листування між Парасковією Уваровою і Дмитром Яворницьким тривала до 1917 р. і припинилася після ліквідації МАО більшовицькою владою та еміграції Парасковії Уварової. Як російська, так і українська археологічна наука зобов'язана Парасковії Уваровій, також, невтомній турботі про збереження стародавніх пам'яток, особливо церковних, які так часто знищувались протягом першої половини ХХ ст. Вже одне тільки звернення голови МАО до російської спочатку царської, а потім радянської влади про пам'ятки старовини гарантувало її зацікавленість ​​до релігійних споруд та пам’яток.
Палац студентів ДНУ ім. Олеся Гончара
   У числі розв'язуваних проблем Парасковії Уварової з охорони пам'яток старовини на першому місці знаходилась українська пам’ятка – еліннське місто Херсонес. Необхідно відзначити і спробу збереження старої лютеранської церкви в місті Харкові, побудованої на початку XIX ст. в стилі класицизму. МАО і його архітектурна комісія пропонували не розбирати стару будівлю у Харкові, а побудувати нове на вільному місці. Однак влітку 1912 р. лютеранська громада Харкова розібрала старий храм, який безсумнівно, належав до пам'яток архітектури.
   За свої праці з історії та археології Парасковія Уварова удостоїлася честі стати почесним членом Імператорської академії наук в 1895 р. і декількох російських університетів. Парасковія Уварова була обрана професором Дерптського, Харківського, Казанського, Московського університетів та Петербурзького археологічного інституту, ставши при цьому першою жінкою у Російській імперії, і отримавши звання почесного академіка. Вся діяльність графині Парасковії Уварової була просякнута глибокою любов'ю до історичної та археологічної науки, мистецтва, старовини. Доля відпустила їй за плідну працю довгий вік життя. Однак революція 1917 р. перекреслила забезпечену, наповнену домашнім благоденством і улюбленими заняттями життя родини Уварових. Вони емігрують до Сербії, де Парасковія Уварова прожила до 85 років у чужому будинку, під чужим небом. Парасковія Уварова померла 30 червня 1924 р. в югославському містечку Добрна, поблизу міста Целє.
   Парасковія Уварова внесла великий внесок у розвиток української та російської історичної і археологічної науки, завдяки її плідній праці невідомі у наукових колах Москви та Петербургу українські історики і археологи стали визнаними і рівними, серед своїх російських колег, серед яких і Дмитро Яворницький
Автор – Ірина Якімова
(cвітлини взяті з сайту museum.dp.ua)

Немає коментарів:

Дописати коментар