субота, 2 лютого 2013 р.

Проблеми історії України

Історія України – одна з найцікавіших та найповчальніших. Українська нація тисячу років йшов до своєї державності. Цей героїчний і трагічний шлях вимагає вивчення, осмислення, аналізу. Вперше наукову концепцію, схему української історії обґрунтував історик Михайло Грушевський у 1904 р. у своїй праці “Звичайна схема "русской" історії і справа раціонального укладу історії східного слов’янства”. В основі цієї схеми лежать:
 1) автохтонність, тяглість, безперервність українського етносу-народу-нації;
   2) Русь – витвір корінного русько-українського етносу, ніякої "общерусской" народності не було;
    3) Русь і Україна – тотожні поняття, вже з ХІІ ст. вони визначали нинішні українські землі;
   4) Київський період перейшов не у Володимиро-Московський, а в Галицько-Волинський, литовсько-руський, козацько-гетьманський;
  5) Власне, московська держава і її історія починаються тільки з середини ХІІ ст. і не перетинаються з українською до середини ХVІІ ст.
  Вивчаючи, осмислюючи історію України, необхідно враховувати геополітичні фактори, її життєвий простір, даний Богом і природою. Найважливіші для України геополітичні фактори в просторі Європи і світу: територія, населення та природний потенціал.
Інтерв'ю з Олександром Писаревським
  Україна – межа між азіатським Сходом (втіленням занепаду, нищення, насильства) і європейським Заходом (цивілізованим світом, втіленням гуманізму, домінуванням приватної власності). Схід (Московія) і Захід (Польща, Мадярщина, Румунія, Німеччина) неодноразово претендували на українські землі, що часто приводило до нищення України або створювало небезпеку бути втягнутій у чужий конфлікт. У відносинах між Сходом і Заходом Україна змушена балансувати, не віддаючи абсолютної переваги одному з цих суперників. Водночас історія свідчить, що минуле і майбутнє України – європейський вибір.
   Українська територія – шлях "із варяг у греки" – сполучна ланка між північними і південними територіями, вихід на інші континенти через Чорне море. Із давніх часів центр розбудови Української держави – її південний простір, на відміну від північного сходу, де домінує монополія російської держави. Отже, Україна володіє великим історичним, духовним, природним потенціалом. Її народ має свої корені, свою історію, не претендує на чужі землі і народи. Необхідно врешті осмислити наші позитиви та негативи і утвердити навіки свою державу.
Автор – Сіґурд Сварт

Немає коментарів:

Дописати коментар