Нещодавно довелося робити статтю для фінського журналу про деякі епізоди війни в Карелії 1941-1945 рр. І
ось виявила деякі цікаві
факти про тих, хто чкурнув "за бугор". Одного разу росіяни понаїхали в Фінляндію
всім населенням Карелії, навіть не виходячи з дому! – Уявляєте собі, яка радість
і дивина – визирнули ви вранці за вікно – а там – Фінляндія…
У москальській літературі та
світовій мережі ця подія іменується не інакше як "крававая окупация белофіннскіх
фашистов" і супроводжується описом злодіянь "зловісних" фінів
над населенням, що потрапило під їх криваву руку, особливо, над бідними
слов'янами. І фіни
проявили тут просто-таки безмежні чудодійства жорстокості і нелюдяності!
Фіни створили в Карелії заново систему охорони
здоров'я, практично повністю розвалену росіянами-більшовиками. Спочатку місцеве населення обслуговувало тільки фінські військово-польові шпиталі, але вже з 1941 р. був відкритий перший медпункт для російськомовного населення. Персонал складався з росіян, у тому числі і
військовополонених, всі вони значилися фінськими держслужбовцями і отримували фінську зарплату. Спеціальний циркуляр наказував надавати медичну допомогу всім хто звернувся по неї, не залежно від національності, причому
абсолютно безкоштовно і приймати в тому числі анонімних хворих. У медпунктах були пологові відділення, операційні,
їдальні і навіть стоматологічні кабінети. Таким чином фіни жорстоко принижували росіян. До середини 1942 р. весь медперсонал вільно говорив фінською мовою, близько 20 лікарів були відправлені до Фінляндії для підвищення кваліфікації. Вирізняються
медбрати і медсестри, які також вирушали в медичні виші за рахунок фінською держави на навчання.
Як ви думаєте скільки з них повернулося на
батьківщину для продовження боротьби з фінською окупантами? Скільки "насільно
угнанних" повернулось у комуністичний рай СРСР? – А ось і жодного!
Фіни молодці, відкрили 53
школи в Яанеслінні (сучасний Петрозаводськ) та навколишніх карельських містечках,
навчання велося фінською мовою, серед 136 вчителів – 6 були колишніми
російськими військовополоненими (уявіть собі як би у сталінському СРСР був хоча
б один вчитель полонений німець, мирно навчає російських дітей німецької
мови!). Практично всі вчителі були фінами, випускниками гельсінських вишів,
школи були забезпечені навчальними посібниками і оснащені так само як школи Фінляндії
і нічим не поступалися за якістю викладання.
Протягом 1942-1943 рр. було
відкрито більше 50 російськомовних шкіл по всій Карелії, вчителями в яких стали
колишні радянські педагоги і навіть військовополонені, які також отримали
статус держслужбовців. Викладання велося російською мовою, а фінською мовою
викладались: основи фінської державності, історія Фінляндії, основи
юриспруденції. Крім того, старшокласників вчили користуватися гвинтівками і
протигазами, що дуже наочно показує, що з російськомовне населення виховували
зовсім не як рабів-унтерменшів.
У 1942 р. в Яанеслінні
(сучасний Петрозаводськ) було відкрито найбільший в регіоні хлібозавод, першими
співробітниками були фіни і карели, проте вже за рік більше половини робітників
були колишніми російськомовними мешканцями. При заводі була відкрита безкоштовна
їдальня та вечірня школа, для навчання фінської і карельської мов і отримання
дипломів середньої освіти фінського зразка для тих, хто не встиг закінчити
школу в СРСР. Це безумовно чергове "кривавий" злочин окупантів!
Також на окупованих карельських
територіях було відкрито сільськогосподарське училище, видавати дипломи фінського
зразка, не менше половини студентів були росіянами, як ви вже зрозуміли їх "жорстоко
дискримінували і ймовірно мучили". Як гадаєте,
скільки з них залишилося
на батьківщині щоб радісно зустріти "радянських визволителів"?
У 1941 р. право на володіння землею отримали тільки карели
і фіни, але вже в 1942 р. "замучені
окупантами" росіяни отримали право орендувати ділянки землі, а вже до
початку 1944 р. були повністю зрівняні в правах з фінами. Ось
так знущалися над російським населенням "криваві
окупанти та підніжки нацистів" – фіни.
У сучасній радянській літературі величезну увагу
приділено тому як росіян жорстоко дискримінували і мучили у таборах. Фінський трудові табори, звичайно були не цукор, але в порівнянні з німецькими таборами смерті, відрізнялися феєрично – сімейним парам надавалися окремі кімнати, у всіх таборах були пральні,
медпункти та курси фінської мови. Ймовірно ув'язнених збиралися не в газенваген заморити, а після перемоги
Фінляндії випустити на волю у мирне життя! Ай-яй-яй, які жорстокі фіни!
За час фінської
окупації Карелії 1941-1944 рр. не менше 2 тис. осіб були випущені з таборів за
хорошу поведінку і трудові успіхи, кілька сотень отримали середню або
спеціальну освіту. З 1943 р. ув'язнені почали отримувати зарплату 3-7 фінських марок на день, а у 1944 р. – по
20 фінських марок на
день. Ось так "кровожерливі" фінські буржуазні окупанти знущалися над пролетарським духом російського народу.
Фіни продовжували знущатися над російським
народом, відправивши 16 не в чому не винних росіян в поліцейську школу в Фінляндії, для підготовки слідчих кримінальної поліції Карелії. Як
ви думаєте, в поліції і
прокуратурі якої держави ці бідні мученники служили після війни? – Не в СРСР, це
точно!
У 1944 р. в Яанеслінні (сучасний Петрозаводськ) відкрилася школа водіїв, в якій до 25% учнів були
росіянами. Школа готувала водіїв вантажівок, автобусів, танків і тракторів.
Водії отримували статус держслужбовців, зарплату і призначалися працювати не
тільки в Карелії але і в інших регіонах Фінляндії. Кілька
"бідних і замучених" росіян, що освоїли управління танком, були
призвані в армію, як ви думаєте в яку? Ви собі можете уявити, щоб наприклад полонених німців брали
на службу в совєцьку
армію?
За час окупації Карелії ненависні "фінські фашисти" побудували на зло місцевому
населенню 200 км доріг, електрoфікували більше 20 населених пунктів, працевлаштували 50 тис. осіб. Абсолютно незрозуміло тоді, чому чимала кількість
не тільки карелів, але і здавалося б, принижених етнічних росіян, покидали Яанеслінну
(сучасний Петрозаводськ) разом з фінськими військами. Люди користувалися будь-яким приводом, щоб бути
переселеними в Фінляндію – цю
можливість давала
наявність фіно-угорських родичів або наявність посвідчення держслужбовця.
За фактом, фіни приймали
всіх, хто втік від наближення "рідної визвольної радянської армії". З
якого це дива, як ви думаєте? Багато радянських військових, що звільнилися з
полону, благали залишити їх хоч у фінському рабстві, але не видавати радянським
військам, а один радянський полковник навіть попросив видати йому в разі звільнення
пістолет з одним патроном.
Є ще один цікавий момент, сучасна
російська, як і колись радянська, література дуже любить розповідати про поділ
населення Карелії на дві групи "кривавими білофінськими фашистами": фіно-угрів
– уберменшей (25-27 тис. осіб) і слов'ян (65-67 тис. осіб). Поділ проводився часто за непрямими ознаками, так як карели носили
російські імена та прізвища, сповідували православ'я – по суті критерієм було знання мови. Так от, росіян мабуть так сильно пригноблювали фіни, що до 1944 р. (всього за 3 роки окупації) пропорція змінилася у зворотний бік, і багато
вчорашніх унтерменшів вже значилися фінами, та були держслужбовцями. Це все мабуть з ненависті до мерзотних окупантів, як гадаєте?
Історія дивна річ, особливо,
коли вона перебріхується, чи не так?
Автор – Ірина Жабицька
Немає коментарів:
Дописати коментар