неділя, 20 жовтня 2013 р.

Єднаймося й борімося!

Ми – українці, європейська нація, яка подарувала світові Г. Сковороду, Т. Шевченка, І. Франка, М. Лисенка, М. Малевича, Е. Воргола, С. Корольова, І. Сікорського, А. Макаренка, М. Приймаченко та багато інших митців і спортсменів, політиків та літераторів, науковців і просто представників українства, якими пишаємось ми і весь світ. Але сьогодні, коли при владі в ніби незалежній України перебувають антиукраїнські сили, якими керують такі ж самі олігархи, пересічним українцям важко боротись за свою національну ідентичність, завжди хтось зліва чи з права зведе наклеп і звинуватить у фашизмі, лібералізмі, соціалізмі, тощо. Але вихід завжди є, і ми маємо вже сьогодні гуртуватись за національними ознаками проти тих, нас пригноблює. Гуртуватись у громади і боротись за наше світле майбутнє.
   Шановні читачі, ви можете подумати, що це чергова стаття про те, як треба брати вила, і нарешті бити антиукраїнський режим, ну і тому подібне. Але розмова піде про зовсім інше. Щоб в нашій країні відбулися якісні покращення у всіх галузях життя, зокрема в галузі виробничих відносин, нам треба змінити державний устрій. В сьогоднішній моделі держави є такі  системні протиріччя, котрі значно гальмують розвиток всього українського суспільства. Найбільше шкоди  природнім процесам керування суспільством, завдано пресловутим принципом розподілу влади на 3 незалежні гілки: владу виконавчу, владу законодавчу і владу судову.
  Січеславський правник Юрко Якубa зазначив: «За правом справедливості, вся влада в країні завжди належить її народу. Будь які розмови про якесь принципове розмежування влади між якимись гілками, в кінцевому висліді веде до відсторонення народу від його владних повноважень. Народ в період між виборами і референдумами, доручає державному органу користуватись владою від імені народу. Влада, є такою специфічною субстанцією, яка в природному вигляді існує тільки в цілісному стані. Будь-який її поділ, абсолютно закономірно веде до протиріч і боротьби за її повернення до природного стану, тобто до цілісності влади. Поки триває боротьба за цілісність влади, суспільство і його виробничі сили розвиваються не завдяки цим гілкам влади, а в супереч їм. Така ситуація схожа на таку, коли на великому промисловому підприємстві одночасно керують два, а то й три "генеральні директори". Саме така абсурдна система управління функціонує в так званих "демократичних" країнах. Головним історичним аргументом за впровадження принципу розподілу влади був той, що нібито в такому випадку народ матиме певні гарантії від узурпації влади в руках диктатора…».
  Таким чином, замість створення справжніх важелів народного контролю за дорученою владою, цивілізація пішла облудним шляхом під назвою – розподіл влади на незалежні гілки. Ситуація зміниться, шляхом прийняття нового Головного Закону України. Формою майбутнього устрою стане сучасний Гетьманат. Цей державний устрій повністю відповідає  природним законам самоорганізації суспільства. Своєю традицією він глибоко коріниться в  тисячолітньому українському історичному досвіді, та водночас використовує сучасні технологічні досягнення. Але щоб цього досягти вже зараз нам слід гуртуватись і громади, як колись народовці-громадівці Наддніпрянщини з просвітницькою метою.
   Новітніми громадами, які гуртуватимуть українців і захисників національної ідентичності стануть свого роду соціальні центри. Першочерговим напрямками цих соціальних центрі, що водночас будуть налаштовані націоналістично, є накопичення ресурсу та активних людей, ідеологічною основою буде велична мета – боротьба за повне національне та соціальне визволення української нації. Ми хочемо вижити – це наш природний інстинкт. Саме тому ми боремось за збереження свого будинку, своєї нації, землі, мови, країни. Ніхто нічого за тебе не зробить. Кожен має розпочати із себе. Стати собою українці зможуть у згуртованих громадах – соціальних центрах.
Націоналісти України і Європи все більше говорять про соціальне. Це новий політичний "тренд". Тепер націоналіст має доводити свою корисність, а не тільки декоративну вартість. Це звичайно дуже добре. Але це не віяння сучасності, а історична необхідність. Щоб створити соціальні центри, згуртувати українців навколо великої мети слід розпочати з малого, хоча б з агітації цих самих ідей. Звернемось до історії розвитку соціальних центрів у Італії. Досвід новітніх італійських фашистів у розвитку соціальних центрів – громад має свої особливості, і може стаит в нагоді у майбутній розбудові дійсно української держави, про яку мріяли М. Міхновський, Є. Коновалець, А. Мельник, С. Бандера, Р. Шухевич.
    Наприкінці 1970-х рр. італійські ліві розробили і взялися розвивати для свого руху концепцію громадських центрів” – по суті, це були пристойно облаштовані сквоти, де молодь збиралася для обговорення політичних ініціатив, де створювались бібліотеки, саморобні бари і музичні концерти. Не дивно, що радикальні націоналісти, натхнені “культурною революцією 1977”, не могли оминути увагою настільки вдалий задум.
  Перші спроби створення націоналістичних “громадських центрів” робилися неофашистами ще наприкінці 1970-х рp., коли позапарламентський рух Terza Posizione висунув стратегію “захоплення і контролю території” – самозахоплення порожніх будинків. На початку 2000-х pp. центром римських націонал-радикалів стає бар в кварталі Есквілін Каttіe Sаrc. Саме в цьому культурному шинку і народжується концепція “нонконформістської окупації (італ. Occupazionі Non Conformi). Вважається, що одним з головних ідеологів “нонконформістської окупації є Джанлука Іанноне, лідер CasaPound Italia. Отже, у 1999 р. банда з Каttіe Sаrcвирішує розширити сферу своєї діяльності та організувати стабільно розвиваючись самоврядний громадський центр. Спочатку це був центр Casa Monteg, а з 2003 р. це вже CasaPound Italia, що швидко перетворюється на головний “громадський націоналістичний центр” Риму, який реалізує численні соціальні програми, облаштовує цілий культурно-суспільний комплекс (бібліотека, тренажерний зал, конференц-зал, репетиційна студія, житлові приміщення для незаможних, спортивний майданчик, студія цілодобового інтернет-радіо Bandiera Nera).
   На сьогодні українцям слід брати приклад і переймати досвід італійської “нонконформістської окупації. Звичайно, що молодим українським націоналістам у державі, де панує українофобський режим, буде складно піти шляхом захоплення незаселених та порожніх приміщень. Це простіше зробити олігархам та нафто-газовим капіталістам завдяки рейдерському захопленню із використанням “тітушок”. Однак організовувати соціальні центри як це зробила CasaPound Italia ми маємо вже сьогодні. Я може вас здивую, але такі центри вже почали існувати в Україні, хоча і ворогують один з одним у ідеологічному плані.
  Соціальний Центр “Цитадель” – соціальний проект (організований стійкими ідеологічними послідовниками Автономного Опору у Львові, яким часто закидають прихильність до анархізму і лівацтва), покликаний розвивати спорт та пропагувати здоровий спосіб життя серед підростаючого покоління. Проект розроблений низкою громадських організацій та рухів, таких як “Здоровий Спорт Українських Вулиць”, ГО “Центр досліджень молодіжного руху”, Громадський Рух “Твереза Україна” та благодійною ініціативою “Щире серце”.
  Головна мета Соціального Центру “Цитадель” – дати зрозуміти кожному, що свою країну ми будуємо самі, адже кожен із нас - сам собі країна,яку ми будуємо в собі. Краще майбутнє лише у наших руках! Мета діяльності така: дослідження різних аспектів діяльності молодіжних організацій та сприяння їх роботі; екологічна діяльність; оздоровча та аматорсько-спортивна діяльність; культурна діяльність; і нарешті, розробка та впровадження програм, що будуть сприяти активізації та національно-патріотичному вихованню молоді.
  Ще одним соціальним центром, на противагу Цитаделі, що формується, є філіал-сквот Автономних Націоналістів України у Тернополі. Вже декілька місяців йшли розмови про створення єдиного автономного руху націоналістів, що міг би об’єднати всі міста задля спільної боротьби. І ось, після розмов хлопці перейшли до справи: віднині створюється мережа “Автономні націоналісти України”. Так, зокрема в Тернополі автономні націоналісти щотижня проводять аналогічні до CasaPound Italia акції – презентації українських націоналістичних книг (проза, поезія, історія), організація ідеологічних конферцій, проведення спортивних турнірів та екологічні толоки, тощо.
   Одже, невеличкий підсумок – шановні читачі, маємо гуртуватись у громади – соціальні центри та починати боротись із режимом внутрішньої окупації всілякими можливими засобами – від мистецьких графіт, на кшталт «Україна понад усе!», до масових вуличних акцій протесту. Йдемо вперед, наше світле майбутнє, то революційні події, піт та барикади! Розумію, що не всім до вподоби ідея Гетьманату, однак на сьогодні, це єдина форма української держави, де не будуть пригноблені українці, а так звана соціальна справедливість не тільки буде на словах і в законах, а буде впроваджуватись всіма його громадянами.
   Тому, єднаймося та борімося! Слава нації і смерть ворогам!
Автор – Денис Ковальов

1 коментар:

  1. Все дуже добре і правильно написано, але ж "Автономний Опір" то скоріше ліві націоналісти, ну і заклики на банері, типу "клас проти класу" здається мають дещо негативний характер за умови гострої відсутності саме буржуазного, інтеліґентного прошарку націоналістів в сучасному суспільстві, тобто він є, але має бути дещо більшим і організованішим, як в тій само КП

    ВідповістиВидалити