Світає... Настав білий день. Ширяють вільні птахи. Україна теж, все своє життя, поривається до волі. Україна теж, мала, має і матиме крила. Чи це крила Скіфських і Сарматських Вершників, які не мчали, а летіли. Чи це крила Руського Воїнства, Козацьких Полків, Гайдамацьких Загонів, Січового Стрілецтва, Галицької і Надніпрянської Армій, Активістів ОУН, Орлів УПА і АТО, які своїми крилами затулили Україну від наступу зла. Здійнялась Україна в холодну, непривітну синь неба - крилами Небесної Сотні. Крім невидимих крил, Україна має дула автоматів, кулеметів, артилерії, танків... Але зараз мова переважно про крила, небо, висоту.
Чим більше в України озброєних до зубів ангелів-охоронців, тим вище здіймається вона у своїй славі. Нова, Велика Україна - це Україна війни, це агресивна держава. Інакше - не може бути за означенням. Україна купалась в променях слави, була вільною, степовим яструбом різала небо, тільки тоді, коли горіла агресією і дихала війною на оточуючий, меркантильний світ. Багато хто ламав Україні крила… Бо зависоко любить літати! Ламали москалі, які здебільшого "переварили" більшу половину континенту, а Україну не змогли і ніколи не зможуть. Ламали поляки, але самі зламались і втратили свою державу на великий час. Ламав їй крила і найнебезпечніший диктатор всієї земної цивілізації, геній зла - Йосип Сталін. Ламали інші… Але не зламав ніхто!
Скільки б не згорала Україна - вона підіймається з попелу завжди. Багато хто, цього ніяк не втямить, адже історія нікого не вчить, окрім як - найпроникливіших. Україна горіла Майданом, а тепер піднімається з попелу небуття, могутніми змахами крил Небесної Сотні і героїв східного фронту. Але крила бувають не тільки духовними. Україна має також міцні, величезні, металеві крила, крила літаків Олега Антонова, конструкторське бюро (КБ) якого, було створене 31 травня, 1946 р. в Києві.
Великий шлях еволюції здолали залізні птахи України. Вінець - найбільший літальний гігант світу - український транспортний літак: АН 225 "Мрія", адже такий розмах крил, може мати тільки мрія і більше ніщо, у цьому білому світі, у цей білий день. Українська Мрія втричі більша за найбільший літак, найбільшої (по факту) країни світу - США. Поки це, тільки біла мрія України, яка "то виринає, то потопає в хмарах", викликаючи у заздрісної москальні – "зубний скрежет" і "триповерхові компліменти". Азовський Рух, крокує своїм шляхом твердо, залізно, невідступно - щоб небесна мрія з найбільшими в світі, білими крилами - перетворилась на ще більшу, світлу реальність, вже тут – на священній, українській землі...
Щоправда і небесну білу Мрію, готова спаплюжити перекупна, крамарська влада, призначивши керувати заводом Антонова - колишнього продавця машин. Небесному польоту, авіаційному життю - вона протиставляє грошову, приземлену суть. Ангелів Майдану і Війни, вона кидає за грати - щоб не піднімали своїми змахами крил Україну, щоб їх спинила стеля "одиночки". Українській Нації, влада прив`язує до шиї гантелі тарифів, цін, русифікації, корупції, грабежу. Влада та її чиновники - чужі Україні кроти, які у своїх норах, як у казочці про Попелюшку, вічно рахують на рахівниці своє золото, яке ніколи не зможуть витратити. Вони самі не полетять і нам намагаються не дати. Дарма, адже ми народжені для неба...
P.S. Шпаги сонячних променів наскрізь проштрикнули кімнату. Порошинки сяють як діаманти і молекулами, повільно плавають в концентрованих потоках світла...
Чим більше в України озброєних до зубів ангелів-охоронців, тим вище здіймається вона у своїй славі. Нова, Велика Україна - це Україна війни, це агресивна держава. Інакше - не може бути за означенням. Україна купалась в променях слави, була вільною, степовим яструбом різала небо, тільки тоді, коли горіла агресією і дихала війною на оточуючий, меркантильний світ. Багато хто ламав Україні крила… Бо зависоко любить літати! Ламали москалі, які здебільшого "переварили" більшу половину континенту, а Україну не змогли і ніколи не зможуть. Ламали поляки, але самі зламались і втратили свою державу на великий час. Ламав їй крила і найнебезпечніший диктатор всієї земної цивілізації, геній зла - Йосип Сталін. Ламали інші… Але не зламав ніхто!
Скільки б не згорала Україна - вона підіймається з попелу завжди. Багато хто, цього ніяк не втямить, адже історія нікого не вчить, окрім як - найпроникливіших. Україна горіла Майданом, а тепер піднімається з попелу небуття, могутніми змахами крил Небесної Сотні і героїв східного фронту. Але крила бувають не тільки духовними. Україна має також міцні, величезні, металеві крила, крила літаків Олега Антонова, конструкторське бюро (КБ) якого, було створене 31 травня, 1946 р. в Києві.
Великий шлях еволюції здолали залізні птахи України. Вінець - найбільший літальний гігант світу - український транспортний літак: АН 225 "Мрія", адже такий розмах крил, може мати тільки мрія і більше ніщо, у цьому білому світі, у цей білий день. Українська Мрія втричі більша за найбільший літак, найбільшої (по факту) країни світу - США. Поки це, тільки біла мрія України, яка "то виринає, то потопає в хмарах", викликаючи у заздрісної москальні – "зубний скрежет" і "триповерхові компліменти". Азовський Рух, крокує своїм шляхом твердо, залізно, невідступно - щоб небесна мрія з найбільшими в світі, білими крилами - перетворилась на ще більшу, світлу реальність, вже тут – на священній, українській землі...
Щоправда і небесну білу Мрію, готова спаплюжити перекупна, крамарська влада, призначивши керувати заводом Антонова - колишнього продавця машин. Небесному польоту, авіаційному життю - вона протиставляє грошову, приземлену суть. Ангелів Майдану і Війни, вона кидає за грати - щоб не піднімали своїми змахами крил Україну, щоб їх спинила стеля "одиночки". Українській Нації, влада прив`язує до шиї гантелі тарифів, цін, русифікації, корупції, грабежу. Влада та її чиновники - чужі Україні кроти, які у своїх норах, як у казочці про Попелюшку, вічно рахують на рахівниці своє золото, яке ніколи не зможуть витратити. Вони самі не полетять і нам намагаються не дати. Дарма, адже ми народжені для неба...
P.S. Шпаги сонячних променів наскрізь проштрикнули кімнату. Порошинки сяють як діаманти і молекулами, повільно плавають в концентрованих потоках світла...
Автор - Ярослав Чорний
Немає коментарів:
Дописати коментар