середу, 15 серпня 2012 р.

Vox populi agrarium – аd absurdum!

...Село! І серце одпочине! Село на нашій Україні —
Неначе писанка  село, зеленим гаєм поросло...
Неначе диво, а кругом – широколистії тополі,
А там і ліс, і ліс, і поле, і сині гори за Дніпром,
Сам Бог витає над селом...
Тарас Шевченко
  Поки вся свідома громадськість України бореться із славнозвісним мовним законом від Калєснічєнка і Ківалова та відпочиває під серпневим сонцем, українське село у повному затишші надалі продовжує вимирати. Минулими вихідними мені вдалося оцінити стан сучасного сільського життя у Приоріллі в Сахновщинському районі Харківської області.
Ідеальне українське село (малюнок 7-річної Тетянки Михайловської)
 Зниження обсягів та ефективності сільськогосподарського виробництва, руйнування соціального захисту, байдужість з боку держави протягом 21 року незалежності України призвели до погіршення умов праці, здешевлення вартості робочої сили, погіршення продовольчої безпеки та екологічного стану, недосконалої інформованості та технологічного забезпечення та міграції молоді з села у місто. Потенціал аграрного сектора високий, але нажаль, він не використовується повністю. Це все можна споглядати у всіх селах України, однак у Сахновщинському районі Харківської області села вкрай катастрофічному стані.
   Отже, розпочнемо із загально прийнятої ситуації. На сьогодні не існує досконалої комплексної програми розвитку сільської місцевості. Такі Закони України як "Про особисте селянське господарство", "Про сільськогосподарську дорадчу діяльність", "Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року", що стосуються селянських господарств, більшою мірою залишаються на рівні декларації і не сприяють розвитку особистих селянських господарств більшості українців, в той час як аграрні-олігархи викопують та розпродають чорноземи, обкладають надмірними податками своїх "наймитів", в яких орендують землю, а прибутки як завжди переводять у офшор.
Мапа Сахновщинського району
  За останні десятиріччя характерними для українського села стали соціально-економічний занепад і злиденність переважної частини селянства. Про кризовий стан українського села свідчать низький рівень життя, безробіття, зниження народжуваності і збільшення смертності. Більшу частину населення села складає старше покоління і пенсіонери, відбувається відплив молоді до промислових центрів.
   Серпень – місяць жнив, однак відомий на все Приорілля Сахновщинський елеватор вже як місяць не працює, бо так сталося, що він не має господаря. З кінця червня 2012 р. власник ДАК "Хліб України", дочірнім підприємством якого і є Сахновщинський елеватор, двічі змінив директора, сьогодні таким є Анатолій Андрійченко, явний ставленик місцевих регіоналів, яким треба втримати Харківщину і не пропустити опозицію. Попередні директори не були членами і не проявляли симпатію до Партії регіонів, саме це і змусило біло-голубу владу змінити ситуацію на свою користь.
Залізничний вокзал Сахновщини
   Південь Харківської області, а це 5 районів і 2 мажоритарні виборчі округи (Зачепилівський, Сахновщинський, Лозівський – №179, Близнюківський та Барвінківський – №178), на майбутніх парламентських виборах стануть місцем запеклої боротьби, адже селяни оберуть того, хто пообіцяє і стане гарантією того, що землю не стануть продавати іноземцям, а реально розподілять серед пайщиків. Людям села потрібні не просто слова, а реальна допомога. Викачування сил робить з чорноземної Харківщини пустелю! Цьогорічні природні катаклізми – холодна зима, спекотна весна, затяжне і без дощове літо зменшили врожай у двічі, в порівнянні з минулим роком.
   Життя мешканців Сахновщини та прилеглих сіл залежить від землі, на якій ростуть основні джерела прибутків селян (пшениця, жито, овочі, соняшник, кукурудза), і від погоди, що впливає на коливання вище згаданих прибутків. Серце Приорілля, власне Сахновщинський район, є одним із найгарніших та мальовничіших куточків України, тому не дивно що радянська влада зробила все можливе аби блага цивілізації потрапили сюди лише наприкінці 1980-х рр. Сьогодні цю лінію проводить Партія регіонів, і нажаль, вона вкрай критично впливає не тільки на землю, а й на місцевих мешканців. Які тікають у великі міста, подалі від злиднів.
Cахновщинський елеватор
   Сьогодні майже з усього 9-титисячного населення Сахновщини лише 35% відсотків становить молодь (особи від 15 до 35 років). Одже, районний центр потроху вимирає, так як молодь, що навчається у великих містах (Харків, Дніпропетровськ, Донецьк та Полтава), приїжджає сюди лише на вихідні чи на канікули (липень і серпень), в той же час постійно мешкає у вище названих містах і намагається там залишитись, аби не повертатись у "глухе село". Все це зрозуміло, сучасний стан українського села можна порівняти зі станом кінця ХІХ ст., коли українські землі були у складі Російської імперії, де панували поміщики. Сьогодні поміщиків змінили бандити та олігархи.
   Політика і економіка сьогодні тісно пов’язані, тому іноді це зв'язок призводить до жахливих наслідків, як-то боротьба різних партій, серед яких є різні конкуренти на ринку збуту зерна і соняшника, мета яких за будь-що здолати і перемогти опонента та стати лідером як в політичній так і в економічній сфері. А щодо людей, які є виборцями і працівниками одночасно – то вони є заручниками ситуації. Все має бути змінено на користь українського села та селян. Адже село є колискою української культури та традицій. Бідність та зубожіння стали сучасними традиціями, більше цього терпіти не можна.
Одна із занедбаних хат у Сахновщині
  На сьогодні, основна мета стратегії розвитку сільського господарства полягає у створенні сприятливого середовища для зростання добробуту населення, забезпечення конкурентоздатності сільських територій та повної реалізації їх економічного потенціалу. Першим кроком до розвитку сільського господарства є створення комплексної відповідної програми розвитку сільської місцевості, яка б одразу почала впроваджуватись у життя. Наступною проблемою, яка постає, є перетворення аграрного сектору на високоефективний, конкурентоспроможний сектор економіки. Повинна бути створена система моніторингу, аналізу та прогнозування кон’юнктури аграрного ринку, збору та поширення оперативної інформації для всіх учасників.
   Сприяння формуванню розгалуженої заготівельно-закупівельної мережі допоможе у створенні товарних партій продукції, її транспортуванні, зберіганні, контролі якості і безпеки продукції сільськогосподарських виробників. Чималу роль відіграє прийняття програми створення та розвитку мережі оптових сільськогогосподарських ринків. Третім етапом аспекту розвитку сільських територій є їх комплексний розвиток та розв’язання соціальних проблем на селі. Основними питаннями постають такі як рівень життя, демографічний склад, трудова міграція сільського населення.
Зруйнована хата у селі Огіївка
   Таким чином, досліджуючи сільську місцевість, не потрібно забути про створення відповідних умов життя населення, які у подальшому розвитку необхідно набилжати за якістю до міських. Розвиток несільськогосподарських видів діяльності на селі – це важливе джерело зайнятості і доходів сільського населення, особливо через сезонність сільського господарства і неможливість забезпечення інтенсивної цілорічної зайнятості сільського населення у сільськогосподарському виробництві.
    Отже, виходячи з даних проблем, можна сказати, що досягнення підвищення рівня сільського господарства можливе через поступове впровадження 3 етапів:
 І етап – створення відповідної нормативної бази для регулювання розвитку села і для забезпечення населення відповідними правами та обов’язками.
 ІІ етап – вирішення питань щодо нераціонального використання природних ресурсів, підвищення рівня конкурентоспроможності, інфраструктури та інформаційного забезпечення.
 ІІІ етап – соціального розвитку. Адже підвищення загального економічного рівня не можливе без якісного соціального розвитку, який відіграє одну з провідних ролей у виробництві.
Ідеальне українське село (етно-музей у Пирогові)
   Напруженість проблем зайнятості та безробіття не тільки в містах, а головно в селах, в Україні є складовою системної кризи в державі, що обумовлена катастрофічним станом економіки, руйнацією соціальної сфери, майновим розшаруванням суспільства, зубожінням мільйонів людей, в  той час як бандити-олігархи ґвалтують економіку країни  і намагаються вічно бути при владі, іноді дезінтегруючи суспільство дебільними, однак суспільно болючими, законами. Досить! Час олігархів та бандитів минув! Прийшов час української нації панувати на своїй землі! Борімося та отримаємо волю і добробут!
   Слава нації!
Автор – Денис Ковальов
(світлини взяті з сайту maers.ho.ua)

2 коментарі:

  1. Скажу чесно: я прочитав статтю по діагоналі, але можу сказати, що така ситуація не лише на Сахновщині. По всій нашій Дніпропетровській області вона така ж сама, якщо не гірша. На мою думку, щоби ситуація змінилася потрібно не так уже й багато. З боку держави необхідні цільові програми із розвитку інфраструктури села, тобто забезпечення села усіма благами цивілізації: газ, вода, транспорт, охорона здоров’я, освіта, культура, спорт. А що стосується збільшення сільського населення, то тут необхідно застосувати досить хитрий прийом із маніпуляції майновими правами на землю. Що мається на увазі. Необхідно дозволити вільний продаж і купівлю землі сільськогосподарського призначення, але виключно для фізичних осіб, обмежевши її 20-30 га у одні руки, які реально можуть цю землю обробити самостійно. Якщо ти хочеш більше землі, народжуй більше дітей, оформлюй на них землю і працюйте всією сім’єю. Сім’я із 5 чоловік може реально себе забезпечити всім необхідним обробляючи 100-150 га землі, навіть ще щось і залишиться. На мою думку такий підхід дасть можливість окріпнути селу економічно, повірити у свої сили справжнім господарям і закладе підґрунтя до відродження Великої України.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Нажаль, я на сьогодні не взмозі розповісти про всі села України, однак погоджуюсь, що криза українського села річ повсякденна, з якою треба боротись, і негайно!

      Видалити