вівторок, 1 квітня 2014 р.

Конституція Українського Гетьманату

Конституційні Збори України іменем Української нації, здійснюючи виключне право громадян України встановлювати конституційний лад в нашій державі, спираючись на предковічний досвід попередніх поколінь, прагнучи становити на землі України справедливий та ефективний устрій всього суспільства та його державних органів,  для щастя теперішнього і майбутніх поколінь Українського народу, приймаємо цю Конституцію, як Головний Закон України.
Загальні засади
Стаття 1. Україна є суверенна, правова, демократична держава української нації, та громадян України, що одержали українське громадянство у спосіб встановлений Законом. Суверенітет України поширюється на всю її територію, на відповідний водний, морський та повітряний простір, а також на її обєкти рухомого та нерухомого майна, що правомірно перебувають за межами кордонів України.
Стаття 2. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є воля її громадян. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно Народу України, котре він здійснює шляхом проведення Загальноукраїнських конституційних зборів і референдуму.
Стаття 3. Ця Конституція має найвищу юридичну силу, всі інші нормативно-правові акти приймаються на її підставах.
Стаття 4. Державною мовою в Україні є українська мова, інші мови можуть використовуватись згідно відповідного Закону.
Стаття 5. Всі Державні організації України,  Земля,  надра, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться під юристдикцією України є об’єктами права власності громадян України, котрі делегують право використання цих суб’єктів і об’єктів права, органам державної влади і органам місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією і спеціальними Законами. Держава Україна, щорічно виплачує кожному громадянину України, котрий включений на підставі Закону до Електронного Реєстру Працюючих Громадян, його рівну зі всіма, Частку від прибутку економічної діяльності держави. Ця Частка,  обовязково враховується у видатковій частині Закону про Бюджет. З Електронного Реєстру Працюючих Громадян вилучаються особи, котрі на протязі календарного року працювали менше восьми місяців, а також особи, що мають кримінальну судимість. Жінка, котра має дитину віком до трьох років, за будь яких обставин має право перебувати на обліку в даному Реєстрі.
Стаття 6. Держава гарантує вільний розвиток політичної діяльності, котра проводиться у відповідності до законодавства.  Цензура допускається лише у питаннях повязаних з національною безпекою, суспільною мораллю та здоровям громадян.
Права та обовязки  людини і громадянина
Стаття 7. Держава охороняє природовідповідні права людини. Всі громадяни є рівними перед законом. Кожен має право вільно сповідувати будь яку релігію, дотримуватись власного світогляду, але водночас, це право може бути обмежено в передбаченому Законом порядку, чи судовим рішенням , в тому випадку коли організовані форми цих ідеологій, або їх публічне проголошення визнано таким, що шкодить Українському суспільству.
Стаття 8. Громадяни України мають право на свободу об’єднання в громадські організації за для здійснення ефективного громадського контролю за діяльністю державних органів, органів місцевого самоврядування, задоволення своїх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Громадянин України, зобов’язаний з пошаною відноситись до всієї Української нації, її історії, традицій, мови та її держави. А також, приймати участь у виборах, та референдумах; берегти суверенітет та територіальну цілісність України. Політичні партії в Україні заборонені.
Права власності  та їх розрахунки
Стаття 9. В Україні на законних підставах існують різноманітні форми власності. Ключовими формами власності визнаються приватна і державна форма власності. Всі форми власності є рівноправні. Держава забезпечує розвиток чистої конкуренції, та запобігає зловживанням монопольним становищем.
Стаття 10. Громадяни України, та юридичні особи зареєстровані в Україні, котрі повністю контролюються громадянами України, звільняються від обов’язку сплачувати державі податки і збори. Вся сукупність державних органів України, та органів місцевого самоврядування, зобов’язана створювати для громадян сприятливі умови для ведення господарської та підприємницької діяльності. За виконання цього обов’язку, всі суб’єкти фінансової діяльності за кожну фінансову дію, згідно спеціального Закону, зобов’язані оплати вищезазначену послугу державі та органам місцевого самоврядування. Дана оплата у розмірі 2% відсотків від суми операції, стягується з ініціатора фінансової дії (покупця), банківською чи іншою фінансовою установою, котра обслуговує угоду купівлі- продажу, або будь яку іншу безготівкову фінансову дію. Вище зазначене правило діє й відносно суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю за готівкові кошти. Торгівля без застосування касових апаратів, або короткотермінових ліцензій,- забороняється.
Стаття 11. В разі укладення Угоди при здійснені якої, ініціатор фінансової дії, ухилився від оплати послуг держави та органів місцевого самоврядування, за рішенням суду вона визнається протиправною і в зв’язку з цим, вся сума фінансової дії, за рішенням суду конфіскується в солідарному порядку, на користь держави і органів місцевого самоврядування. Одержані від суб’єктів фінансової діяльності кошти, одразу розподіляються між загальнодержавним та місцевими бюджетами згідно порядку передбаченому спеціальним Бюджетним Законом.
Стаття 12. Окрім загальної послуги по створенню умов для ведення господарської та підприємницької діяльності, державні організації та органи місцевого самоврядування, надають й інші послуги, за що справляється передбачене нормативними актами – мито. За перетин кордону України оплачується ввізне та вивізне мито з продукції, товарів, чи предметів.
Стаття 13. Земля є винятково важливим обєктом права власності. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть належати тільки громадянам України. Орендарем землі сільськогосподарського призначення може бути тільки громадянин України, або юридична особа, що перебуває у повній власності громадян України.
Стаття 14. Будь яка юридична особа в Україні, незалежно від форми власності та країни походження її засновників, повинна очолюватись найвищою посадовою особою, котра має громадянство України.
Територіальний устрій України
Стаття 15. Систему адміністративно-територіального устрою України складають 25 областей, 250 територіальних громад і територіальних громад у місті, міста, селища і села. Межі територіальних громад співпадають з межами виборчих округів. Місцеве самоврядування громадян, що постійно мешкають у адміністративно - територіальному утворенню України, здійснюється безпосередньо шляхом виборів, громадських зборів і місцевих референдумів, а також опосередковано через органи місцевого самоврядування: головою територіальної громади та місцевими радами.
Гетьман України
Стаття 16. Гетьман України є головною посадовою особою в державі, представляє Україну та виступає від її імені.
Стаття 17. Гетьман України обирається громадянами України строком на 4 роки, шляхом загальнодержаного голосування. Гетьманом України може бути обраний громадянин України віком старіше 40 років, котрий раніше обіймав чи обіймає посаду голови територіальної громади, міністра, судді, прокурора області, командуючого армією,члена Наглядової Ради, Голови ЦВК, Голови Служби Безпеки України.
Стаття 18. Кандидат на посаду Гетьмана представляє громадянам програму своїх дій на цій посаді з переліком основних правочинів, котрі він має намір вчинити в разі обрання на посаду, та очікувані результати.  Після обрання Гетьмана, його програма діяльності вважається Договором між Гетьманом і Народом України.
Стаття 19. В забезпечення виконання Гетьманом своїх зобовязань перед Народом, він на термін своїх повноважень передає у заставу фінансовому Фонду Працюючих Громадян України, все своє майно, з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось. У заставу, цьому ж Фонду передається також майно і майнові права, громадян, котрі в передвиборчій компанії виступали гарантами добросовісної діяльності майбутнього Гетьмана.
Стаття 20. За 30 днів до завершення терміну роботи Гетьмана, в Україні проводиться загальний референдум з питання, чи виконав Гетьман свої  договірні зобовязання перед Народом, чи ні. В разі позитивного результату Гетьман, одержує право знову виставляти свою кандидатуру на наступних виборах, або змінити вид діяльності. В разі негативного результату референдуму, Генеральний Прокурор України порушує та розслідує кримінальну справу за ознаками службового недбальства, відносно громадянина, котрий перебуваючи на посаді Гетьмана зганьбив себе невиконанням Договору з Народом України. Ця справа передається до Верховного Суду України.
Стаття 21.  Повноваження Гетьмана України:
   * Гетьману України, для виконання своїх договірних зобовязань перед Народом надається право видавати Закони та Укази.
   * Гетьман України особисто очолює Уряд України, формує та змінює його особовий склад. Представляє Україну в міжнародних відношеннях. Призначає та звільняє послів України до інших держав.
  * Гетьман України має право скасувати будь який нормативний акт, виданий органами місцевого самоврядування, головами територіальних громад чи іншими посадовими особами, в разі якщо вони суперечать Конституції України, її Законам та суспільним інтересам народу, окрім нормативних актів, що видані судом, Генеральним Прокурором, Генеральним Міліціонером, Наглядовою Радою України, та Центральною Виборчою Комісією.
   * Гетьман України кожні три місяці, скликає Головну Раду України, котра складається з 250 голів територіальних громад, та 25 голів областей України. Приймає до відома їх законодавчі ініціативи, та пропозиції по вдосконаленню ефективності життєдіяльності суспільства.
  * Гетьман України є головнокомандуючим Збройними Силами України, очолює Раду Національної Безпеки.
   * Гетьман України повноважний спеціальним Законом вводити соціальну майнову санкцію, відносно громадян віком від 25 до 45 років, за не перебування у шлюбі, за бездітність та малодітність.
  * Гетьман України надає громадянство України, а також в передбачений Законом спосіб,  позбавляє ганебних осіб Українського громадянства.
Велике  Віче
Стаття 22.  Велике Віче України є постійно діючим дорадчим органом Гетьмана України. До її складу входять, за своєю посадою, голови територіальних громад, та голови обласних рад. Термін повноваження учасника Великого Віча визначається терміном його повноважень на посаді голови органу місцевого самоврядування.
Стаття 23. Велике Віче України , більшістю голосів, повноважне звертатись із законодавчими ініціативами, до Гетьмана України, а також із зверненнями до Наглядової Ради України,  інших державних органів України та Народу України.
Стаття 24. Велике Віче обирає до складу Наглядової Ради України шість осіб з числа осіб, що мають видатні заслуги перед Україною.
Стаття 25. Велике Віче, за погодження з Гетьманом України, призначає та звільняє з посади Генерального Прокурора України.
Стаття 26. В період між сесіями Великого Віча, постійно діє її секретаріат, та інститут законотворчих  ініціатив.
Уряд  України
Стаття 27. Уряд України є системою державних організацій та установ по виконанню Конституційних цілей та задач держави, а також виконання умов Договору Гетьмана з Народом України.
   * Гетьман України очолює Уряд, формує та змінює його особовий склад.
  * До складу Уряду входить Головний міністр Уряду, його перший заступник, заступники, міністри.
 * Головний міністр України, керує всією поточною роботою Уряду, координує роботу міністерств, та спрямовує їх на виконання програми дій Гетьмана по виконанню його договірних зобов’язань перед Народом України.
  * Уряд України забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, та здійснює управління держаними об’єктами прав власності.
 * Уряд України створює сприятливі умови для ведення господарської та підприємницької діяльності в Україні, та для української підприємницької діяльності за межами України.
 * Уряд України організовує здійснення бюджетних програм, контролює надходження до центрального та місцевих бюджетів коштів, організовує митну справу в країні та на її кордонах.
 * Уряд України  здійснює свої функції в областях, територіальних громадах і містах, через місцеві Урядові адміністрації, котрі взаємодіють з органами місцевого самоврядування.
Наглядова  Рада
Стаття 28.  Наглядова Рада є найвищим контролюючим органом України. Наглядова Рада складається з 9-ти осіб, що мають видатні заслуги перед  Україною в галузі державотворення, духовності, науки, культури та мають бездоганну репутацію і повагу серед громадян. За своєю посадою до складу членів Наглядової Ради входить Голова Служби Безпеки, Голова Верховного Суду, Генеральний Прокурор. Інші 6-ть членів Наглядової Ради обираються Великим Віче строком на 5-ть років.
Стаття 29.  Повноваження Наглядової Ради:
  призначає на посаду Голову Центральної Виборчої Комісії, та здійснює контроль за діяльністю цього державного органу.
  * здійснює загальний нагляд за станом виконання Гетьманом України, Конституції, законодавства, своїх службових обовязків, та виконання умов Договору з Народом України. У разі якщо більшість членів Наглядової Ради дійшли висновку, про незадовільну роботу Гетьмана, то в країні проводиться Референдум з питання довіри, чи недовіри Гетьману. Якщо Народ України підтримав висновок Наглядової Ради, то Гетьмана переобирають. В разі, якщо Народ України висловить довіру Гетьману, то звільняються із своїх посад ті члени Наглядової Ради, котрі голосували за таке рішення.
   * контролює добросовісність роботи всіх посадових осіб, котрих обрали на посади громадяни України. Для цього, приймає скарги громадян на їх діяльність. І в разі необхідності, разом із Головою ЦВК, проводять місцевий плебісцит (опитування) із питання довіри до обраної особи посадовця. Відміняє свідоцтво на право здійснення правосуддя.
   * має право приймати участь у роботі Великого Віча, та вносити законотворчі пропозиції на розгляд Великого Віча та Гетьмана України.
Місцеве самоврядування
Стаття 30. Місцеве самоврядування це право та громадський обов’язок громадян, що постійно мешкають на території села, селища, територіальної громади, територіальної громади в місті, міста, і області обирати посадових осіб та формувати органи самоврядування, для вирішення завдань, що віднесені законодавством до їх повноважень.
Стаття 31. Організація роботи по виконання функцій, що віднесені до компетенції місцевої громади, покладається на її обраного Голову. Голова місцевої громади, повинен бути громадянином України, віком старіше 21 року, котрий раніше обирався учасником місцевого Віча. На час роботи на посаді Голови, все його рухоме та нерухоме майно, знаходиться у заставі Фонду комунальної власності місцевої громади.
Стаття 32. Повноваження та обовязки Голови місцевої громади:
   * Формує виконавчий апарат місцевої громади, здійснюючи підбір кадрів та контроль за їх роботою.
   * Координує роботу керівників комунальних підприємств місцевої громади. Погоджуючи своє рішення з рішенням Віча місцевої громади, призначає та звільняє керівників комунальних підприємств.
   * Згідно з публічною програмою своїх дій, управляє майном місцевої громади.
  * За своєю посадою, очолює місцеве Віче і організовує його роботу. Забезпечує проведення місцевих виборів та референдумів.
  * Взаємодіє з органами місцевої Урядової адміністрації, та здійснює інші повноваження віднесені Законом до його компетенції.
Стаття 33. Голови Територіальної громади, Голови Територіальної громади в місті, та Голови Обласних Громад за своєю посадою, по сумісництву, одночасно є повноважними учасниками Великого Віча України.
Стаття 34. Місцеве віче обирається громадянами, що постійно мешкають на території відповідної місцевої громади строком на 4-ри роки. Місцеве віче є дорадчим органом місцевої влади, котрий очолює  обраний загальним місцевим голосуванням Голова громади. До компетенції місцевої Ради відноситься:
   * Створення програми соціального та економічного розвитку адміністративної одиниці.
  * Сприяння здійснення громадського контролю за діяльністю виконавчого апарату місцевої громади ефективного використання майна, що знаходиться у комунальній власності.
  * З числа учасників місцевого Віча, обирають місцеву Наглядову Раду, та здійснюють інші повноваження передбачені Законом.
Прокуратура
Стаття 35. Прокуратура України становить єдину систему , на яку покладаються обовязки:
  * підтримувати державне обвинувачення в суді;
 * здійснювати нагляд за додержанням законності посадовцями, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство.
загальний нагляд за додержанням Конституції та законодавства України.
Стаття 36. Прокуратуру України очолює Генеральний Прокурор України, котрий призначається та звільнюється з посади рішенням Великого Віча за згодою з Гетьманом України. Організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається спеціальним Законом.
Правосуддя
Стаття 37. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Головними засадами на яких побудована судова система України є Справедливість, Добросовісність та Законність, а також виборність громадянами суддів місцевих судів першої інстанції, судове самоврядування, незалежність та недоторканність суддів, громадський контроль. Претендент на обрання на посаду судді, повинен мати вищу юридичну освіту і стаж роботи за юридичною спеціальністю понад 5-ть років, здати відповідний іспит на професійну придатність кваліфікаційній комісії обласного управління юстиції та одержати Свідоцтво про право здійснювати правосуддя. Суддя місцевого суду, першої інстанції, обирається на 5 років, громадянами України мешканцями територіальної громади на чергових або позачергових місцевих виборах. Обласний з’їзд суддів, повноважний призначати на посаду суддів Апеляційної, другої інстанції, з числа осіб, котрі мають стаж роботи суддею, більше 6-ти років. Судді судової установи обирають Голову суду, котрий здійснює адміністративні та представницькі функції. Загальноукраїнський З’їзд голів судів першої та другої інстанції, призначає на посаду суддів Верховного Суду України з числа найбільш досвідчених і шанованих суддів.
Стаття 38. В Україні діють на підставі спеціальних Законів Господарські, та Військові Суди.
Стаття 39. Притягнення до кримінальної відповідальності суддів можливе лише з дозволу Гетьмана України, або Наглядової Ради України. В разі недбалого відношення до своїх професійних обов’язків, що призводить до системних відмін вироків та рішень судді вищестоящими судами, то його Свідоцтво на право здійснення правосуддя може бути відмінене рішенням колегії Верховного Суду України, або Наглядовою Радою України.
Прикінцеві положення.
Стаття 40. Конституція України, та зміни до неї, обов’язково приймається на загальному референдумі, після публічного обговорення та Конституційних Зборів, що проводяться на підставі спеціального Закону при широкій участі представників громадських організацій, наукових колективів, профспілок, діячів культури та мистецтва, духовних лідерів. На Конституційний референдум можуть одночасно виноситись поряд з проектом від Конституційних Зборів, й проект від Великого Віча України, чи Гетьмана України. Приймається той проект Конституції, чи змін до неї, котрий набрав більше підтримки голосами громадян України.
Автори  Юрій Якуба та Олександр Писаревський

Немає коментарів:

Дописати коментар