четвер, 15 січня 2015 р.

Кримський вузол як символ зіткнення цивілізацій

Крим є особливою сторінкою у дослідженні історії взаємних україно-тюркських впливів. Адже це яскравий приклад абсолютно органічної дифузії кількох народів, що належать до абсолютно різних культур і утворення місцевої унікальної культури (подейкують, що і місцевої національної ідентичності). Крим у деякому значенні став форпостом форпостів, знаходячись саме у центрі боротьби між Сходом і Заходом і приймаючи велику частку не мусульманського населення. Однак, спершу немусульманське населення поступово зливалося в одну етнічну групу, тати (українське,черкеське, грецьке та західноєвропейське населення), очевидно намагаючись таким чином протистояти жорстким татарським та мусульманським впливам.
   Чималий обіг работоргівлі спричиняв дещо розмиту структуру татарського населення Криму – з розширенням невільницьких ринків збільшувався і відсоток європеоїдного населення півострова. Вплинуло це також і на татарську родоплемінну аристократію – багато українських невільниць ставали наложницями для військової та адміністративної верхівки ханського Криму і народжували дітей, що переймали свої титули від батька. Нині з різних етнічних груп, що складають кримськотатарський народ жодна не має великого вмісту монголоїдної складової – не більше 10%. Расовий тип нинішніх кримських татар майже виключно європеоїдний.
  Дивне співжиття двох і більше етносів в Криму призводило нерідко до більш ніж цікавих випадків. Так, турецький мандрівник Евлія Челебі згадує про шанування Божої матері (козацького пророка,як він пише) у одному з монастирів дервішів.
   Відверто тюркські впливи почали слабнути в Криму з його приєднанням до Російської імперії (від 1783 р.). Однак, слід зазначити що дуже довго ще татарські елементи відігравали величезну роль в житті півострова. Коли у 1812-му р. у Таврійській губернії було вирішено сформувати ополчення, то постанову дворянських зборів про це довелося перекладати, бо спочатку вона була написана татарською мовою. Серед дворян, що її підписали бачимо виключно татарські прізвища.
   Остаточного удару по домінуванню татар у Криму завдали під час примусового переселення кримських татар 1944 р. та в 1948 р., коли понад 80% татарських топонімів півострова було змінено на російські...

Немає коментарів:

Дописати коментар