Безпосередня активна участь полкника Євгена Коновальця в
бурхливих подіях на наддніпрянській Україні в 1917-1919 рр. була для нього важким
іспитом державницько-політичної зрілости. Його він видержав блискуче.
Вже першим своїм виступом полковник Євген Коновалець
підняв угору прапор українського самостійництва і міцно та рішуче держав його розвиненим під час дворічних боїв проти
червоних і білих московських імперіялістів, не схиливши його вниз ні в одному
із так численних моментів важких, аж до IV-го Універсалу — до повного національно-державного
самостійництва. В питанні національно-державної самостійности України
залишається він весь час строго принциповим і безкомпромісовим.
Друга основна риса полковника Євгена Коновальця, виявлена
ним так виразно в добі збройних змагань, це його державницько-творча настанова.
Держава в розумінні майбутнього Провідника УВО-ОУН – є Гарантом волі й
добробуту. Виведеній тоді українськими соціялістами на сцену політичної дії
засаді “насамперед партія!”, полковник Євген Коновалець з усією рішучістю протиставляє засаду “насамперед
держава!”. А тому він позитивно ставиться до УНР, хоч соціялістичні експерименти
її керівників йому ніяк не подобаються, і так же позитивно ставиться він теж до
гетьманської Української Держави.
Від керманичів УНР вимагає полковник Євген Коновалець
безупинно державницько-творчої програми і дії: плянової розбудови справно
діючого адміністраційного апарату; формування здисциплінованої армії; заведення
ладу й порядку та вкорочення всякої анархії і сваволі антидержавницьких
елементів; припинення оргій партійщини; передання керування державними
фінансами та економікою країни в руки не партійних агітаторів, але дійсних
фахівців; розбудови шкільництва і всіх інших ділянок державно-національного
життя.
Соборна Україна, за яку боровся Євген Коновалець
Соборництво — це третя основна риса патріотизму полковника
Євгена Коновальця, так прикладно задемонстрована ним у дії в тих часах важкого
іспиту. Для нього існує лише одна Україна і лише один український народ.
Як здецидований самостійник і державник майбутній
Провідник УВО-ОУН Євген Коновалець усвідомлює собі від першого дня революції в
Росії конечність існування міцної, здисциплінованої української армії, без якої
не оборонити самостійності відновленої української держави перед новими
імперіялістичними зазіханнями Москви. Тому плянові організування української
армії присвячує свою головну увагу. Будучи ж соборником, він вважає, що
українці із західніх земель, які опинилися на території східньої частини
України, так само зобов’язані захищати Золотоверхий Київ, як і наддніпрянці.
Його пожиттєвим символом віри від днів ревеолюбції стали
три головні слова: «Самостійництво,
державництво й соборництво!».
Січові Стрільці полковника Євгена Коновальця
Ні головою уряду, ні міністром, ані провідником якоїсь із
впливових політичних партій в періодах Центральної Ради та Директорії УНР Євген
Коновалець не був. У роках збройної боротьби за українську державу 1917-1921 рр.
він був тільки комендантом та ідейно-політичним провідником одної із військових
формацій УНР — Січових Стрільців. А однак — саме він, полковник Євген
Коновалець, був тим, хто найбільше заважив на тому, що політичні події на
наддніпрянській Україні в 1917-1921 рр. прибрали виразний характер боротьби за
самостійну українську державу.
Цю істину мусить признати кожен совісний і чесний
дослідник тієї доби нашої історії!
Наш національний Провідник – Євген Коновалець із Куренем,
а згодом Корпусом Січових Стрільців був завжди надійною опорою для уряду
української держави та здецидованим оборонцем її самостійности в найбільш
критичних моментах. Його постать під політично-моральним оглядом на тлі
тодішніх подій і осіб це — постать велетня. Цю непересічність індивідуальності
Євгена Коновальця признають і його партійно-політичні противники.
Євген Коновалець і Стрілецька Рада у 1920 р.
Так ось, львівська газета “Діло” (з датою 31 травня 1938
р.), орган УНДО, писало про роль і значення полковника ЄвгенаКоновальця в
боротьбі Наддніпрянщини за державність в 1917-1921 рр.: «З іменем Євгена Коновальця зв’язана найсвітліша сторінка історії
боротьби проти Московщини; його ім’я для кожного українця означає передусім
творця Січових Стрільців, спершу невеличкого куреня, потім корпусу, тієї єдиної
й цілком вийняткової української військово-революційної формації, яка мала
де-де більше значення від її чисто військових операцій, її перемог і поразок:
це була школа українця-соборника й українця-державника, школа, з якої виходив
ідеальний тип українця, який не знав партикулярного патріотизму, для якого не
існувала Галичина, ані Наддніпрянщина, Буковина ані Закарпаття, та який думав
виключно тільки всеукраїнськими категоріями, хоч би вони в даному моменті йшли
позірно на шкоду тіснішій батьківщині, в якій Січовий Стрілець народився…».
Велич світлої постаті полковника Євгена Коновальця як носія
ідеї і чину державного будівництва така сильна, а його заслуги в спрямуванні збройної
боротьби українського народу в 1917-1921 рр. на шлях самостійництва й державництва
такі непересічні, що навіть американська “Народня Воля”, орган соціялістів,
противників українського націоналізму, в числі з датою 2 червня 1938 р. таки
признала: «Євген Коновалець,
бувший хорунжий австрійської армії, полонений росіянами, став восени 1917 р.
комендантом “Галицького Куреня” в Києві, що пізніше прийняв назву Куреня
Січових Стрільців. Курінь виріс у полк, а далі в корпус... Комендант Коновалець
на тому становищі заслужився багато, що політика українського уряду не
схитнулася довгий час ні в большевицький, ні в польський, ні в денікінський бік…
На еміграції члени Стрілецької Ради з Коновальцем на чолі дали почин до
організації відпору проти поляків і большевиків, окупантів українських земель...».
Вождь української національної революції
У важкому, але нестримному марші до свободи від початкку
революції 1917-1921 рр. вів український народ в перших двадцяти роках полковник
Євген Коновалець — Вождь української національної революції, а після його
трагічної загибелі веде до перемоги — його дух!
Автор – Петро Мірчук
Немає коментарів:
Дописати коментар