Дивізія
"Галичина" брала участь у битві під Бродами. А чим займалися
російські дивізії? Наприклад, козаки…
5 липня 2012 р.
Рада ООН з прав людини ухвалила історичну резолюцію про право на свободу слова
в інтернеті. А ще рік перед тим у Женеві на 102-у
засіданні Комітету ООН з прав людини було прийнято наступне обов'язкове
рішення: «Закони, які переслідують
висловлювання думок стосовно історичних фактів, несумісні із зобов'язаннями,
які накладає Конвенція на держави, що підписали її, щодо захисту свободи слова
і свободи висловлювання думок. Конвенція
не дозволяє жодної загальної заборони на висловлювання помилкової думки або
неправильної інтерпретації подій минулого».
Що це означає? А
те, що навіть переслідування за заперечення Голокосту є неприпустимим для
країн, що підписали Конвенцію з прав людини. Дивно, що демократичні ЗМІ
"не помітили" цього сенсаційного документу.
«Мислю – отже
існую!»,
– сказав Декарт. А я уточню: помиляюся – отже мислю. Нормальна річ помилятися.
Але одна річ помилятися через недостатнє володіння матеріалом, а друга –
навмисне спотворювати історичні факти або ж свідомо вилучати щось, що тобі не
до вподоби чи не вкладається у твою концепцію.
Депутат від ПР Вадім Калєснічєнка розіслав днями нардепам
цілу бібліотечку книжечок про "пасобнікав нєофашистов". Аякже – тема ж
така гаряча! Нема гарячішої. Те, що продукти в Україні
дорожчі, ніж на Заході, не тема. Те, що й ліки дорожчі інколи в десять разів –
теж не тема. І те, що наживаються на цьому саме брателли Вадіка – теж не тема. А
от фашизм – це якраз те. Нагадаю, що це ми вже проходили у 2004 р.,
коли Ющенка малювали на бігбордах у формі гітлерівця з піднятою рукою. Однак
"пасобнікав" фашистів Вадік бачить якось дуже однобоко. Він чи то соромиться,
чи то завдання такого не мав, але чомусь уникає ширшої розмови про російських
"пасобнікав". А тим часом українцям до росіян, як до неба рачки.
Ось яку
статистику подає історик Вадим Махно: «20 советских граждан стали русскими фашистскими
генералами; 13 советских генералов и
комбригов; 3 генерал-лейтенанты: Власов А.,
Трухин Ф., Малышкин В.; 1 дивизионный комиссар: Жиленков
Г.; 6 генерал-майоров: Закутный Д., Благовещанский И.,
Богданов П., Будыхто А., Наумов А., Салихов Б.; 3 комбрига:
Бессонов И. Богданов М.; Севостьянов А.». І це не рахуючи білогвардійських та тих, що отримали генеральські звання
вже у німців.
«Я нарахував на
службі у Гітлера,» – розповів В.
Махно газеті "Експрес", – «19 генералів-євреїв, 10 генералів-українців
і 155 генералів-росіян. А командувати
було ким! Якщо підбити підсумки, то сучасні російські науковці вважають, що у
складі Вермахту (військ СС, допоміжної поліції і самооборони) служило 500 – 600 тисяч росіян! І, зважте, близько 250
тисяч українців».
Правда, українцями їх вважати можна умовно, бо, коли з
концтаборів почали випускати мешканців окупованих теренів, українцями
записувалися й росіяни з Курщини, Брянщини, Орловщини й Дону. Ці люди не знали
і не розуміли української мови. Загалом на боці німців українці
складали 10-15%. "Галичина" була єдиною українською дивізією СС.
Російських дивізій СС було 7 і одна змішана російсько-німецька!
Першою
есесівською частиною, сформованою в Україні, було севастопольське відділення
"русской криминальной полиции". Город-гєрой виправдав свій титул:
кожний 8-й севастополець служив німцям, а не кожний 30-й, як загалом по
Україні. Росіяни та їхні українські блазні
витворили справжній міф довкола Другої світової війни. Виходить, що це
лише росіяни звільнили Європу від фашизму. А от прибалтійські та деякі
кавказькі народи, кримські татари і західні українці стріляли в спину. Але
насправді половину усіх східних легіонів вермахту складали росіяни.
Кремлівські прихвостні чомусь взагалі не згадують Русскую
Освободительную Национальную Армія (РОНА), яку організував авантюрист Броніслав
Камінський на Брянщині та Орловщині. У 1944 р.
РОНА бере участь у придушенні Варшавського повстання, відзначившись небувалим
звірством щодо цивільного населення. Навіть
самих німців убивства та грабунки вивели з рівноваги, і Камінський постав перед
трибуналом СС та був розстріляний. Цікаво, що цей факт розстрілу німецькі
генерали наводили у своє виправдання на Нюрнберзькому процесі.
Дивізія
"Галичина" брала участь у битві під Бродами. А чим займалися
російські дивізії? Наприклад, козаки. Ці мали дуже почесне завдання виловлювати
українців, які ухилялися від примусової відправки в Німеччину, а потім
конвоювати їх. При
цьому утікачів розстрілювали на місці. А ще грабували продукти на селах та
воювали з партизанами. Ну, і звісно ж палили села, які запідозрено у контактах
із партизанами. Коли ж німці почали відступати, то й тут згодилися гарні
російські вояки – вони палили села уже просто так, при відступі. І
щойно на Волині цим русскім витязям дали відсіч партизани УПА – вони їх почали
нещадно вбивати. Так що до Галичини дійшли уже не дивізії та бригади, а лише
кілька полків. То хто ж кому стріляв у спину?
Колаборанти були
й серед євреїв. «Наряду с
Еврейскими комитетами в гетто были созданы Еврейская вспомогательная служба
правопорядка, которая подчинялась местным руководителям СС и полиции,»
– пише В. Махно. – «Самыми
крупными из них были подразделения еврейской полиции Львова – 750 человек. Начальник Дубровицской городской
украинской вспомогательной полиции Ровенской области К.Коваленко, активный
участник "решения" еврейской проблемы в Ровенской области, казнён в
1950 г. под своей настоящей фамилией Хаим Сегал. Одессит Карцев,
организовавший банду коллаборантов из 60 человек, казнён в 1947 г. под
настоящей фамилией Гершман. Русский старший полицай Иванов,
активный ликвидатор евреев в Смоленске, казнён под своей настоящей фамилией
Фридман».
А у Криму?
Гадаєте там лише татари були колаборантами? Ні, росіяни теж співпрацювали.
«В местечке
Тавель Симферопольского района в декабре 1941г. сформирован казачий (русский)
разведовательно-диверсионный отряд – первое коллаборационное формирование
Крыма, – пише В. Махно. – 11-й полевой армией в феврале 1942 года в г.
Симферополе был сформирован 5-й Казачий (русский) эскадрон Вермахта Таким образом, по состоянию на март 1942 года, в
Крыму на службу немцам перешло около 25-30 000 человек».
Але! Татари та
місцеві вірмени й німці складати тільки трохи більше половини, а решта –
росіяни. Після
звільнення Криму і після депортації кримських татар, греків, болгар та вірмен,
в Криму за колабораціонізм було засуждено 2 882 осіб. В тому числі: росіян –
1917, українців – 340, циган – 311, євреїв – 17.
Сама ж УПА
ніколи не була галицько-волинською. Бійцями УПА було чимало українців з усіх
регіонів, ба навіть в УПА воювало 3 000 російських козаків, 3 000 бійців
Туркестанського легіону і до 1000 осіб з кавказьких частин Вермахту й поліції.
По війні з
совєтською владою воювали не тільки українці і прибалтійці. «В Орловской,
Брянской и Курской областях РСФСР до начала 1951 года под именем "Зелёная
армия Роздымахи" действовали остатки РОА, РОНА, РННА и частей
"Русской народной стражи" и полиции. В Белоруссии антисоветские
отряды действовали до 1956 года».
Отакі цікаві
відомості можна почерпнути з книжки Вадима Махна "СПРАВОЧНИК. Полный
перечень ОБЪЕДИНЕНИЙ и СОЕДИНЕНИЙ 3-го Рейха из граждан СССР и эмигрантов, а
также из жителей Прибалтики, Западной Белоруссии и Украины".
Коли, товаришу
Вадік, почнете його розсилати нардепам?
Немає коментарів:
Дописати коментар