Кажуть: герої не вмирають, герої не знають страху. Це кажуть ті, у кого над головою не свистіла куля і хто не ховав у землю побратимів. Насправді ж страх є, і смерть є, і страх смерті є... Просто потрібно навчитися керувати почуттями та відчуттями, бути певним в обраному тобою шляху. Тоді страх відходить на другий план.
На перший виходить ідея! Ідея — ідеальна, непорушна, константна. Носій ідеї може зкурвитись, продатись, злякатись, втомитись, зламатись... Але ідея — ні. Ідея — твердиня, бастіон, ідеал. Ідея — це все! Ідея у мозку, у серці, у душі, у нейронах і аксонах, в артеріях і венах. Ідея у слові, у думці, у вчинку, у розмові, у сперечанні, у воланні, у заклику, у молитві, у вірші, у пісні, у колисковій майбутньому воїну і майбутній матері воїна...
Так, ідея вічна! Бо ідея живе в нас. Ідея живе доти, доки живий останній її носій і проповідник. Наша ідея — Ідея Nації, ідея збереження, захисту і розквіту українців житиме вічно в нас і в наших нащадках. Адже ніхто, ніяк і ніколи не знищить її в наших серцях і душах!
Забудьте про страх! Ніч найтемніша перед світанком. Наша ідея з'явиться як вранішнє Сонце. Наша ідея розтопить страх, непевність, зневіру і відчай. Наша ідея зігріє наші серця і душі. Закипить наша благородна арійська кров у наших жилах. Ми відчуємо силу і гонор, натхнення й прозріння. І ми будемо здатні на все. На все те, завдяки чому ми здобудемо волю і велич.
Нас вже ніщо не зупинить! Так само, як ніщо не зупинить ідею, час якої вже настав...
Автор — Олександр Подольський
Немає коментарів:
Дописати коментар