Українська національна стратегія

Одним з фундаментальних принципів існування та розвитку всього живого є боротьба. Боротьба за територію та ресурси. В людську істоту закладено гін до боротьби. Навіть якщо людину позбавлять права боротись – вона все ж таки буде боротись за право боротись. Завоювавши таке право – буде боротись далі. За територію та ресурси.

 Дайте людині все що вона бажає – і боротьба не припиниться. Бо нема меж цьому природному гонові людської істоти. Бо навіть як що всього вдосталь – людина буде боротись. З ожирінням чи за власну душу. За Свободу! За урожай! За дітей! За гроші! Як нема за що боротись людина гине і починає боротись з сусідами, дружиною, друзями...

   За що маємо боротись разом, шановні співвітчизники? За що буде боротись Україна? Яку стратегічну мету маємо собі поставити та боротись за неї? Бо без боротьби нема життя. Маємо усвідомлювати, що ми живемо у світі, у якому ні на мить не зупиняється боротьба за територію та ресурси. У тому числі і за територію України, за наші з Вами ресурси та можливості. Подивись на світ навколо: Чи є хоч одна країна, краща за Україну?

   В світі є кілька центрів експансії. Найголовніші:

     1. Китай. "Мирна експансія та розселення" – як сказали на останньому з"їзді КПК минулого року – головна мета. Сини Піднебесної заполонили простори Сибіру, Далекого Сходу, США, багатьох інших країн. Дешеві китайські товари руйнують товарне виробництво багатьох країн. Один китаєць – один солдат. Так каже "Оборонна доктрина Китаю". Гра за власним розумінням чужих правил.

   2. Сполучені Штати Америки. Експансія за рахунок фінансових інструментів та віри в Американську мрію. Друк банкнот забезпечених вірою в сталість США та вирішування геополітичних завдань за рахунок цієї грошової маси. Гра за правилами, які самі й встановили. Військова та технологічна підтримка експансії.

   3. Ісламський світ. Зелений прапор Ісламу має майоріти над всім світом. Гра без американських правил. Невірні мають бути знищені. Розселення і розплоджування, фактичне заселення і ісламізація територій для майбутніх поколінь. Накопичення ресурсів і придбання технологічних, фінансових та військових інструментів впливу. Військова підтримка експансії за рахунок точкових військових ударів. Велика швидкість та ефективність ідеології експансії – є чому вчитись. Ціль №1 – Європа. Ворог №1 – США.

    4. Россія. Зруйнований центр виключно військової експансії. Переможений за рахунок фінансових та технологічних інструментів США. Тяжіє до центрів експансії 1 та 3, хоча, з точки зору здорового глузду та класичної китайської філософії, категорично не можна цього робити. Намагається проводити власну експансію – головним чином на території країн СНД. Мотивацією є не доцільність, а розтоптані амбіції.

     5. Європа = ЄС. Хронічна жертва експансій, у тому числі власних.

   Україна на перехресті цих глобальних експансій. Гарна здобич для всіх. Маємо усвідомити, що невійськові методи експансії непомітні, ефективні і тому більш небезпечні. В мить усвідомлення Вами цього факту Ви побачите, що наша територія та ресурси вже майже захоплені супостатом за допомогою цих, невійськових методів. Наші політики, чиновники, бізнесмени, фінансова еліта психологічно ховаються, наче страуси у пісок, від усвідомлення цього факту. Бо страшно. Навіть якщо Ви сховали голову у золотий пісок – не варто забувати що найбільш приваблива для загарбників філейна частина всеж лишилась незахищеною.

   Майбутнє насувається невблаганно і несе тягар їхніх помилок, за які, на жаль, відповідати нам та нашим дітям. Дійсно, простіше відмахнутись від реальності і сказати собі "на наш вік вистачить" засовуючи у кишеню чергову пачку титулів влади іноземної країни. Не вистачить. Час закінчується. Подивись на світ навколо: Чи є хоч одна країна, краща за Україну?

   Десь вживають надто багато алкоголю і мають постійні війни, які самі й починають. Десь мають майже все, але на додачу – постійні торнадо та виродження нації. Багата Європа втрачає корінне населення. Бідні країни збільшують своє населення та роблять експансію у Європу. Імперський Китай має багато людей, які живуть в злиднях і вимушені розселитись на північ, у Росію, однак продовжує свою "мирну" економічну експансію та розселення. Японія має клопіт з землетрусами та цунамі, не має своїх корисних копалин, але ж...

   Подивись на світ навколо, зрозумій – Україна благословенна. І якщо тут безлад, то винні самі. Бо безлад почався з голови. Бо віримо тим, хто захопив нашу територію і наші ресурси. То ж яка наша стратегія?

   «Вы мне скажите, что строить, и я вам построю», – казав прем'єр Кучма. Президент Кучма відповіді не дав. Президент Ющенко – теж. У президента Януковича стратегії не було, ним керував власний розрахунок та карлик з московського Кремля. Про Президента Порошенка й мови йти не може...

   Яка держава нам потрібна? Якою має бути наша стратегія? Однозначно – переможною. Тією, яка дасть народу України бути й жити через тисячі років. На своїй території та з своїми ресурсами. У вирі глобальних експансій і породжених ними протиріч.

 Які стратегії ми знаємо? – Націоналізм. Імперіалізм. Пересічний громадянин, для якого світ чорно-білий і поділяється на своїх і чужих, який не має часу та бажання розбиратись в лукавих лабіринтах товстих підручників, пам'ятає лише наступне:

   1. Нас б'ють, ми захищаємось, навколо вороги, хто з іншої сторони тину – чужі. Це "вульгарний націоналізм".

   2. Ми такі собі "круті перці", ми всіх порвемо на ганчірки і перенесемо наш тин, приєднавши до двору чужі території. Це – "вульгарний імперіалізм".

   Ці дві ідеологеми, які по своїй суті є проявом юнацького максималізму, легко і просто можуть бути засвоєні умами молоді і в минулому так і відбувалось.

   Вульгарний націоналізм пропонує вирішити проблеми нації шляхом відмежування від інших народів і культур. Вульгарні націоналісти схильні до сепаратизму та расизму. Вульгарний націоналізм (у нашому випадку між українцями та руськими) приводить до розмежування територій та розколу країни, як правило підігрівається на чужих територіях потенціальним агресором, силами зацікавленими в привласненні територій та ресурсів нації. Чи потрібен нам тин по Дніпру? Питання риторичне.

 Вульгарний імперіалізм передбачає розширення за рахунок витрачання ресурсів державотворчої нації, навіть тих, які не можуть бути поновлені.

   Що обрати Україні? Націоналізм в умовах, коли власна територія вже стала ареною дій всіх центрів експансії – приречений на поразку, бо сьогодні вже треба не захищати, а відвойовувати власну територію та власні ресурси, яку безталанно втратили внаслідок нерозуміння та наглого відкидання керманичами держави чужої експансії на територію України.

   Бажаєте доказ? Будь ласка! Відкриваємо книжку Леоніда Кучми "Після майдану" і читаємо на стор. 480 замітку від 8 травня 2006 р.: «В порядке фантазии можно представить себе все что угодно. Далекие от экономики и политики люди так и делают. Я имею в виду разговоры о том же "кране", который может перекрыть Россия для Украины или для всей Европы. Фантазеры не задают себе простого вопроса: зачем? Зачем бы Россия стала это делать? Что бы таким образом совершить самоубийство? Еще одна "злободневная" тема: китайцы, их возможные шаги. Достаточно, мол, им забрать свои ценные бумаги с американского рынка – и все, аминь, "капут" США. А зачем бы Китайцы стали это делать».

   Це написано до того, як Китай влітку 2007 р. пригрозив США викинути на ринок свої запаси нічим незабезпечених американських доларів на 1,3 трлн. доларів. До перекриття газового крана Росією.

   Росія буде завжди поруч. Так склалось. На жаль у Кремлі теж не розуміють, що стали об'єктом для експансії. Десятки мільйонів синів Піднебесної знаходяться на території РФ та вирощують огірки між об'єктами Ракетних військ стратегічного призначення. Китайські компанії планують інвестувати трильйон доларів у будівництво в Росії. За даними РосСтату планове зменшення населення РФ складає в середньому 750 тис. на рік. До 2025 р. Щороку – 750 тис. офіційно!

   Ми маємо бути готові до катастрофічних наслідків такої політики Кремля. Бог дав нам плодючу землю, майже всі корисні копалини і талановитий народ. Це абсолютні цінності.

   Наявність на нашій територій експансіоністів з інших країн дає нам можливість вчитись методам експансії, які ще називають методами сучасних війн. Вчитись і застосовувати їх на користь наших громадян. Сьогоднішні козаки мають освоювати нову зброю, нові методи. Бо інакше нема й не буде захисту для Вашої оселі. То ж маємо прямо зараз зробити все, що б українські громадяни мали особисту перевагу над громадянами інших країн. Рівень життя наших громадян має бути забезпечений такими соціальними механізмами, які дає нам сьогоднішня цивілізація.

   Кожному Українцю у будь якому разі гарантується наявність у нього достатніх коштів на оплату харчування, житла, опалення, комунальних послуг, транспорт загального користування, страхових внесків на медичне обслуговування та соціальний захист, необхідної побутової техніки (пральна машина, холодильник, телевізор) та одягу. Надається державна допомога у відкритті власної справи – у тому випадку коли у Українця нема можливості виправити своє становище влаштувавшись у якості найманого працівника.

   Маємо створити такі умови, що б жінка, яка народжує дітей, була впевнена як своєму майбутньому, так і у майбутньому своїх дітей, мала досить високий соціальний статус підтверджений грошами, а не пустими деклараціями, не залежала від дурної чоловічої голови.

   Створення Центрів розвитку виробництва, на підґрунті яких будемо відновлювати втрачені виробничі сили, наукові та інженерні таланти, виробництво товарів повсякденного попиту, створювати робочі місця, забезпечувати умови для інвестування насамперед внутрішньому інвесторові, умови розвитку власного народу.

 Це перші кроки. Найпростіші, але найефективніші. Бо сьогодні ми навіть не маємо можливості забезпечити власну країну ні робочими місцями ні найпростішими товарами. Зате даємо робочі місця іншим народам.

   Другий крок – це відновлення віри у власні гроші, у власний емісійний центр та використання його як механізму власної експансії, збагачення української нації. Як це робити і застосовувати – інформація не для друку і урочистих промов, бо йде війна.

   У той момент, коли націонал-патріоти України усвідомлять, що країна стоїть перед дилеммою бути суб'єктом між геополітичними центрами експансії, чи самій стати геополітичним гравцем. Буде мета- зявляться і ресурси для її досягнення.

   У той момент, коли націонал-патріоти України усвідомлять механізми експансії, які зараз використовують для захоплення нашої території, навчаться їх використовувати вони перестануть бути українськими націоналістами і стануть Українськими імперіалістами.

  Український імперіалізм – імперіалізм для нації – оце і є єдино можлива переможна НАЦІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ.

Автор – Михайло Притула