Революція, допоки не пізно!

Здійснення націоналістичної революції є необхідним не лише тому, що без неї Україна на виграє війни з Московією і не позбудеться колоніального статусу (відносно не лише Москви, але й Заходу).

  Здійснення націоналістичної революції є необхідним ще й тому, що лише вона може зупинити процеси виродження нашого суспільства – процеси, які набирають масштабів в геометричній прогресії. Україна ще до відновлення неоколоніальної "незалежності" у 1991 р. стала ареною для діяльності ворожих сил, які сповідують антихристиянські, антинаціональні, анти людські ідеї.
   Засвоєнню ідей лібералізму (у найширшому значенні – від політичних ідей до методологічних принципів гуманітарних досліджень) сприяло бажання вирватися з "совка". Замість того, щоб протиставити радянському нігілізму правдиві цінності, чимало "зачарованих на Захід" вхопилися за ще більш нігілістичні ідеї. Тим паче, ці ідеї конвертувалися у фінансову допомогу (а це, особливо в контексті 1990-х рр., було особливо актуальним).

   Нині Україна обплутана щупальцями сил, які прагнуть знищити людину у її традиційному сенсі. Фонд "Відродження", Фонд Генріха Бьолля, всілякі "Крони", тощо. Врешті-решт, куратором України від Заходу є один із найбільших ліво-ліберальних екстремістів Джордж Сорос. Але проблема, на жаль, не обмежується діяльністю сторонніх сил. Маховик виродження в Україні вже запущений, і він може діяти навіть самостійно.

   Це лише грубий марксизм може стверджувати, що причиною докорінних змін є не ідеї, а розвиток продуктивних сил (та й у марксизмі ця теза переглянута: Ленін увів поняття партії як революційного авангарду, далі Дйордь Лукач розвинув ці ідеї, нарешті Антоніо Грамші сформував концепцію інтелектуального домінування). Правий дослідник Французької революції Огюстен Кошен для позначення тієї сили, яка стоїть за катастрофічними змінами, увів поняття "малий народ". "Малий народ", що підготував Французьку революцію – це інтелектуали, філософи, юристи, носії "салонної культури".

   Зараз такий "малий народ" сформований в Україні і активно пускає свої метастази в наше суспільство. Його представники – гуманітарії, журналісти, типу-літератори. Замість салонів цей "малин народ" сидить у Facebook чи вКонтакте. Інтереси (власне кажучи, цінності) "малого народу" тісно переплітаються з інтересами олігархії. І це дає неабиякий ефект.

Влітку 2013 р. Янукович, догоджаючи олігархам, форсованими темпами повів нашу неоколонію шляхом євроінтеграції. Сперечаючись із прихильниками євроінтеграції, я окрім політичних і економічних аргументів наводив аргументи ціннісно-ідеологічні (гомодиктатура, дехристиянізація, мульті-культі). Взамін міг почути: «Надивився російського ТБ! Не обов’язково приймати їхніх цінностей! Не обов’язково проводити гей-паради!» Зараз же я чую або те, що потрібно йти на поступки Заходу, аби отримати допомогу у боротьбі з Росією, безвізовий режим (це такий поцреатизм у нашої євровати – хочуть безперешкодно їздити гівна виносити з-під пристарілих італійців та німців), або ж узагалі: «Шо за совок?! В усьому нормальному світі одностатеві шлюбі легалізовані! Україна – це Європа!»

 "Малий народ" діє, і діє доволі успішно. Сподіватися перемогти «малий народ», не маючи важелів державної влади так само наївно, як наївно мріяти про перемогу на виборах. Проводимо на високому рівні якусь конференцію, присвячену небезпеці культурного марксизму. Крупні ЗМІ забезпечать інформаційний супровід? Наївне питання. Видамо підручник профілактичного змісту. Міністерство освіти його затвердить?
 Питання навіть за межею наївності, враховуючи те, що МОН очолює фактично соціалістка і феміністка. Перелік прикладів можна продовжувати. А їхня суть у тому, що будь-який спротив ідеям "малого народу" буде або замовчуватися або маргіналізуватися (згадаймо, як ЗМІ подавали інформацію про ініціативу депутатів щодо заборони абортів або висвітлювали нещодавню протидію "гей-параду").
   Єдиний доступний на нинішній момент спосіб зупинити виродження – захоплення влади і використання механізмів державного контролю!

Автор – Ігор Загребельний