Сподівання на те, що саме Галичина стане вкраїнською "Пруссією" (справжнім мілітарізованим оплотом, а не провансальською околицею держави) у тій Великій Війні, яка не могла не початися і яка врешті-врешт почалася у 2014 р. не справдилися ще у 1990-х рр., коли славнозвісний "П'ємонт" не спромігся на організацію потужного Руху Спротиву новій хвилі окупації, тепер вже внутрішній та українізованій...
Дивним чином, але не лише Долішня, але й Горішня Галичина не подолали пасіонарного надлому, який спіткав карпатські субетноси після програшу у Другій Визвольній Війні в період суперництва комуністичної Москви та націоналістичного Берліну...
У той же час, спроби польских лібералів континентально-пробрюссельского напрямку торпедувати ідею "Іntermarium" (мається на увазі звернення Сенату до Сейма із проханням визнати волинську операцію УПА справжнім "геноцидом" польського народу!?) співпадають у часі із активізацією євразійського підпілля у Польщі, яке вихлюпується фізичними розправами над польскими українцями. Тішить одне - у сучасній Польщі є наявним обережний авторитаризм, помножений на потужне атлантистське лоббі і тому варто очікувати, що впродовж найближчих тижнів і брюсельська фракція і євразійське підпілля отримають по зубах - їм варто очікувати нових арештів та политичних скандалів....
Що ж стосується України, то наразі ж на роль вітчизняної "Пруссії" претендує стара Гардаріка, а, власне, Київ із його ближнім сакрумом та лівобережна Гетьманщина - сакральний трикутник Київ-Чернигів-Трахтемирів продовжує існування своє попри те, що власне сакрум Трахтемірова перебуває під водою. Особливу вагу має сіверський кут згаданого трикутника, а також козацькі столиці Січеслав і Запоріжжя...
Галичину, не в останню чергу, підвела зрада власної аристократії себто власної воїнської верстви, яка добровільно погодилася на поголовну полонізацію, а спроба Габсбургів виростити новітню шляхту на базі брахманської верстви, урівнявши греко-католицьке священництво у правах зі шляхтою не була отстаточно успішною, про що свідчить відверто антиморокобісний характер сучасної УГКЦ.
Українською "Пруссією" наразі є Київ, вище згаданий сакральний трикутник, землі лівобережної Гетьманщини, Війська Низового Запорозького та слобідських полків від Миргорода і Полтави до Харкова і Чугуєва. До того ж приписи та кодекси лівобережної козачої верстви, дивним чином, мають багато паралелей із кодексом прусського дворянства....
У той же час, спроби польских лібералів континентально-пробрюссельского напрямку торпедувати ідею "Іntermarium" (мається на увазі звернення Сенату до Сейма із проханням визнати волинську операцію УПА справжнім "геноцидом" польського народу!?) співпадають у часі із активізацією євразійського підпілля у Польщі, яке вихлюпується фізичними розправами над польскими українцями. Тішить одне - у сучасній Польщі є наявним обережний авторитаризм, помножений на потужне атлантистське лоббі і тому варто очікувати, що впродовж найближчих тижнів і брюсельська фракція і євразійське підпілля отримають по зубах - їм варто очікувати нових арештів та политичних скандалів....
Що ж стосується України, то наразі ж на роль вітчизняної "Пруссії" претендує стара Гардаріка, а, власне, Київ із його ближнім сакрумом та лівобережна Гетьманщина - сакральний трикутник Київ-Чернигів-Трахтемирів продовжує існування своє попри те, що власне сакрум Трахтемірова перебуває під водою. Особливу вагу має сіверський кут згаданого трикутника, а також козацькі столиці Січеслав і Запоріжжя...
Галичину, не в останню чергу, підвела зрада власної аристократії себто власної воїнської верстви, яка добровільно погодилася на поголовну полонізацію, а спроба Габсбургів виростити новітню шляхту на базі брахманської верстви, урівнявши греко-католицьке священництво у правах зі шляхтою не була отстаточно успішною, про що свідчить відверто антиморокобісний характер сучасної УГКЦ.
Українською "Пруссією" наразі є Київ, вище згаданий сакральний трикутник, землі лівобережної Гетьманщини, Війська Низового Запорозького та слобідських полків від Миргорода і Полтави до Харкова і Чугуєва. До того ж приписи та кодекси лівобережної козачої верстви, дивним чином, мають багато паралелей із кодексом прусського дворянства....
За матеріалами "Третьої Позиції"
Немає коментарів:
Дописати коментар