Євген Чикаленко і до сьогодні залишається однією з найзагадковіших постатей в українській історії! Так, наприкінці XIX ст., коли більшість українських земель були окупованими Російською імперією (Наддніпрянщина), то на горизонті українського відродження постали такі велетні як Іван Карпанко-Карий, Микола Садовський та Панас Тобілевич, більше відомий як Саксаганський. З останнім Євген Чикаленко сидів за однією партою у школі, а перших двох знав особисто, бо то були брати Саксаганського...
Маловідомий для сучасних українців, Євген Чикаленко зробив набагато більший внесок в українську культуру, аніж декілька міністрів культури України разом взятих. Наприклад,у студентські роки Чикаленка ув'язнювали царські жандарми тільки за те, що він належав до драгоманівського радикального гуртка.
За деякий час він вже стає меценатом. За гроші Чикаленка видано "Русско-український словарь" Михайла Уманця-Комарова. До слова, цей словник видавався у 1893-1898 рр., але актуальним він є і до нині. Можливо, що і у найближчі роки він також не втратить сенсу!
Як і годиться уродженцю провінційного Поділля, Євген Чикаленко був аграрієм. Та навіть попри це, він не шкодував свої кошти та вкладав їх у розвиток української культури. За його підтримки існували десятки видань та газет, проводилися гуртки та видавалися праці багатьох українських письменників. У 1908 р. він був ініціатором створення Товариства Українських Поступовців і його фактичним головою.
У часи Першої світової війни Євген Чикаленко переховувався від царської поліції за свої політичні переконання. Згодом подався на еміґрацію, де і провів останні роки свого життя. Обірвалося життя Чикаленка на чужині, у Чехословаччині в 1929 р. Але у пам'яті українців він лишиться назавжди, ну принаймні у тих, хто хоч трішки переймається відродженням української культури та самобутності!..
Маловідомий для сучасних українців, Євген Чикаленко зробив набагато більший внесок в українську культуру, аніж декілька міністрів культури України разом взятих. Наприклад,у студентські роки Чикаленка ув'язнювали царські жандарми тільки за те, що він належав до драгоманівського радикального гуртка.
За деякий час він вже стає меценатом. За гроші Чикаленка видано "Русско-український словарь" Михайла Уманця-Комарова. До слова, цей словник видавався у 1893-1898 рр., але актуальним він є і до нині. Можливо, що і у найближчі роки він також не втратить сенсу!
Як і годиться уродженцю провінційного Поділля, Євген Чикаленко був аграрієм. Та навіть попри це, він не шкодував свої кошти та вкладав їх у розвиток української культури. За його підтримки існували десятки видань та газет, проводилися гуртки та видавалися праці багатьох українських письменників. У 1908 р. він був ініціатором створення Товариства Українських Поступовців і його фактичним головою.
У часи Першої світової війни Євген Чикаленко переховувався від царської поліції за свої політичні переконання. Згодом подався на еміґрацію, де і провів останні роки свого життя. Обірвалося життя Чикаленка на чужині, у Чехословаччині в 1929 р. Але у пам'яті українців він лишиться назавжди, ну принаймні у тих, хто хоч трішки переймається відродженням української культури та самобутності!..
Автор – Юрій Григор'єв
Немає коментарів:
Дописати коментар