Сьогодні перед українцями виникає величезна проблема: ми не бачимо в собі величності та індивідуальності. Сучасні громадяни держави Україна не здатні згадати своєї власної національної характеристики, окрім хіба що, сала, вишиванки, шароварів та горілки...
У той час, коли козаки асоціюються з шароварами та горілкою, а русичі з хліборобством та скотарством, галичани-дивізійники з якоюсь національною зрадою комуністичних інтересів. Тоді варто констатувати, що українська нація пребуває на грані катастрофи! Виявляється, що скіфським воїнам, військам князя Святослава, козакам Запорозької Січі, бійцям українських дивізій не потрібно було боронити свою землю та відстоювати свою ідентичність, вдосконалювати військове мистецтво, не потрібно було бути хоробрими та завзятими... Виявляється, що достатньо було просто їсти сало, комусь носити шаровари, а комусь пити горілку!?
Ми часто ставимось до своєї власної нації так, немов випадково дожили до цього часу. Але ж ні! Випадково можна зайти не в той автобус, зателефонувати не на той номер. Але випадковостей в такому довгому історичному процесі немає. Випадкових націй просто не існує! Те, що здійснене нацією, має цінність для нас і гідно того, щоб його врятувати від забуття. Ми зобов'язані пам'ятати не тільки сьогодення, але і своє минуле. Бо за нашу країну померали не тільки сьогодні, але й багато сотень років тому. І те, що ми маємо, неодмінно повинно бути збережено та примножено.
За матеріалами "Духа Воїна"
Немає коментарів:
Дописати коментар