Показ дописів із міткою УNГ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою УNГ. Показати всі дописи

середа, 20 березня 2013 р.

Biдрoджуємо традиції предків

Як свідчать археологічні розкопки на всій території сучасної України (від Чопа та Ягодина на заході, до Тузли і Червоної Зірки на сході), предки українців були представниками давньої землеробської культури (арійці, трипільці). Як і в багатьох інших землеробських народів (гали-кельти), новий рік у давніх слов'ян святкували навесні, у дні весняного рівнодення. Власне, саме протягом 19-21 березня арії, а потім і трипільці, здійснювали підготовку до святкування Нового року: очищували свій життєвий простір, доробляють незавершені справи, повертали борги, здійснювали ритуальне омивання. А вже у наступні дні 22-25 березня святкували настання Нового року, під час якого формували плани на майбутнє, наснажуючи їх світлими мріями і радісними емоціями, обмінювалися подарунками, славили Бога-Творця.
Холодного і похмурого березня 2012 р. січеславські націоналісти відсвяткували вперше в історії міста Український Новий Рік – публічно і масово. Ця знаменна подія відклалась в пам'яті у кожного, хто її відвідав назавжди. Однак цього року, через певні причини, публічне святкування не відбулось, але це не означає, що вперше за сотні років відроджена тисячолітня традиція наших дохристиянських предків – святкування Українського Нового Року від Створення Світу у Зоряному Храмі піде у минуле. Зовсім ні!
   Українські націоналісти Січеслава в особі УNГ та Товариства "Сокіл" імені Євгена Коновальця прагнуть поступово поширити серед мешканців міста та краю давні традиції наших предків, і власне така подія як Український Новий Рік з наступного року має стати відправною точкою до революційного переходу духовно і культурно від малороса до українця. Протягом цього року представники вищеназваних організацій домовились спільно працювати над просвітницькою діяльністю серед краян, в особливості, поширення ідей ІІІ-го Гетьманату та давніх українських традиційних святкувань.
   Весняне рівнодення здавна було важливим моментом в житті української нації – ключовою точкою всього кола-року. Це було і початком року, і початком дії “закону”-“порядку”, яким тоді сприймався рух Сонця у колі зодіаку і найвищим святом входження Сонця в перше (головне в той період) сузір’я зодіаку – саме тоді починалося весняне рівнодення. Власне, це був початок нового року для нових справ (без алкоголю, тютюну, наркотиків, блуду). Іноді, Український Новий Рік називають – святом Навського Великого Дня, коли день стає більшим за ніч, символізує перемогу Світла над Темрявою, Дня над Ніччю, Тепла над Холодом, Весни над Зимою.
Великий День весняного рівнодення
   Чому для Січеслава є важливим відродження саме Українського Нового Року? – Власне, відповідь на це питання всі ви можете знайти у сучасному стані української культури. Погляньте навкруги! Навколо нас московська юдохристиянська (не християнська!) окупаційна культура – на ТБ, на радіо, у театрах та кіно. Чи є місце українським традиціям предків? – Аж ніяк! Все знищено, або існує у підпіллі. Придніпров’я, Приорілля, Слобожанщина, Таврія, Донбас, Запорожжя – краї, де не панує, а гине українська духовність і культура.
   Власне Січеслав, як місто в центрі України, і має відродити давні традиції предків українців. Український Новий Рік, Купальскі свята, це те, що має духовно насити краян та вивести їх з окупаційної омани в український світ. Чому націоналізм процвітає у Галичині та на Волині? – Бо духовність мешканців цих земель ніколи не розривалась та не втрачала зв’язок із минувшиною наших предків.
   Український Новий Рік у Січеславі – це свято початку великого руху відродження давніх традицій, які колись, у сиву давнину, залишили нам у спадщину предки. Тому сьогодні, ми маємо зберегти їх для наших нащадків, так само, як наші діди-прадіди зберігали їх для нас. Це святкування має стати знаковим не тільки для Січеслава, але й для України.
Презентація Українського Нового 7521 Року на січеславському ТБ
   Пояснюючи процес виникнення ідеї святкування Українського Нового Року січеславський сотник УNГ Ярий Ярко розповів: «Очевидно, що кожна людина знає день свого народження і свій вік.  Це звичайне знання дає можливість вірно самоусвідомлювати себе і планувати майбутнє. Так само й для кожної нації важливо знати свій історичний вік. Нажаль, українці триста років тому втратили своє традиційне літочислення, дякуємо за це московському царю Петру І-му, котре вони називали – Від створення світу у Зоряному храмі, це своєрідний перехід від старого життя до нових справ».
   І справді, українці святкували новий рік саме на весняне рівнодення. Однак 312 років тому, коли тривав 7208 рік, указом московького царя Петра І було скасовано традиційне літочислення "від створення світу" і замінено на "роковини від дня народження Ісуса Христа". Наступаючий 7209 рік, був проголошений 1700 роком. Крім того, цим указом Петро І, наказав, щоб Новий Рік святкували 1 січня. Тільки в церковних книгах дозволялось поряд з новою датою писати традиційну. Такий порядок сумісного датування зберігався в Україні та Росії аж до початку ХХ ст. В країнах, що знаходяться в західній частині Європи, схожі події відбулись на 150 років раніш. Тим самим, було значно спотворено хронологічну традицію, європейським націям перервали їх історичну пам'ять, що стало підґрунтям, для різноманітних фальсифікацій, і відвертих провокацій, котрі привели до химерних наслідків у самоусвідомленні народів європейського континенту.
   Але в глибинах народної пам’яті й досі живе спогад про те, що по справжньому Новий Рік розпочинається весною, на початку нового аграрного циклу, тому й досі колядники у день Нового Року співають: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…». Тому, повернення традиційного святкування власне Українського Нового Року та відновлення національної пам’яті традиційного літочислення є справою, що йде на користь збагачення духовного життя української нації.
   Хай буде!
Автор – Ревуч Січовий

неділя, 10 березня 2013 р.

Coкiльський руx: вчора, сьогодні, завтра

Сьогодні сучасні українські реалії змушують молодь робити кілька речей – або, вибачте за слово, бухати та грабувати, або займатись спортом та зростати духовно. Нажаль, останнє вибирають не всі: за оцінками експертів 45% української молоді схильні до вживання алкоголю, наркотиків та інших асоціальних дій. Інші 55% обирають менш регресивний шлях розвитку. Але зі 100% української молоді лише 25%-30% обирає спорт та духовне очищення, і це прикрий показник.
   Не будемо нагнітати деструкцію в головах української спільноти. Краще перейдемо до позитиву. Отже, мова піде про молодіжний сокільський рух, який виник в кінці ХІХ ст. у Галичині, і який існує сьогодні та сприяє очищенню української молоді від нездорових звичок та духовних хвороб меншовартості (поява малоросів, русинів).
ВЧОРА
   Власне організація "Сокіл" постала у лютому 1894 р. у Львові як спортивно-пожежне товариство молоді та студентства. Метою її було виховувати в поневоленій українській нації відчуття честі шляхом плекання фізичної культури, а разом з тим витривалість, рухливість, підприємність, розуміння праці в спільному гурті, дисципліну. Додатком до тіловиховної діяльності "Соколу" було плекання співу, музики, аматорського театру, а з 1912 р. загальноукраїнська організація "Сокіл-Батько" організувала Стрілецькі сокільські курені для майбутніх визвольних змагань.
   Під час Першої світової війни (1914-1918) та національно-визвольної війни (1917-1921) організація "Сокіл-Батько" своїх представників всією потугою влила в українські військові формування – УСС, УГА, Дієва Армія УНР за для боротьби і здобуття вільної Соборної України. Однак, незважаючи на всі сили та обставини, національно-визольні змагання були програні, і пошматована між сусідами Україна (СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина) втратила можливість до власного національного будівництва. Молодь з організації "Сокіл-Батько" опинилась під владою окупантів – поляки всіма можливими засобами (зокрема пацифікацією) намагались придушити вільний український молодіжний рух, але щоразу він як фенікс поставав з попелу, чехи не протидіяли сокількому руху, однак і не допомагали йому, залишаючи його сам-на-сам із своїми проблемами.
   Епоха Другої світової війни (1939-1945) та совєцька окупація всіх українських земель (1939-1991) унеможливили та усіляко забороняли діяльність українського патріотичного сокільського руху, вбачаючи у цьому прояви буржуазного націоналізму та західного шпіонажу. Тому довгі роки організація "Сокіл-Батько" діяла на еміграції – в Канаді, в Італії, у США. Із здобуттям Україною в серпні 1991 р. незалежності діяльність сокільського руху не відновилась на Батьківщині, але продовжувала діяти на еміграції. Лише зусиллями львівських патріотів-націоналістів у жовтні 2006 р. була відновлена діяльність організації "Сокіл-Батько", але вже у видозміненому вигляді – зареєстрована як Молодіжна Громадська Організація "Сокіл".
Прапор МГО "Сокіл"
СЬОГОДНІ
   МГО "Сокіл" декларує продовження справи українського "Сокола" кінця ХІХст. – першої половини XX ст. Пріоритетним напрямком МГО "Сокіл" є, перш за все, духовне та фізичне виховання молоді у дусі рідного – українського.  МГО "Сокіл" проводить вишкільні табори для своїх членів та симпатиків на горі Маківка і горі Ямельниця, водні (сплав по річці Дністер від міста Галич Івано-Франківської області до міста Заліщики Тернопільської області). Під час таборів учасники МГО "Сокіл" зміцнюють український дух та національну позицію, вивчають історію та народознавство. Також збільшують свою фізичну витривалість, беруть участь у змаганнях, вивчають основи медицини, табірництва, альпінізму. МГО "Сокіл" бере участь у святах Покрови та відзначенні річниць УПА, вшанування Героїв Крут, організовує українські дискотеки, рок-концерти, та проводить патріотичні акції, які підтримують українську національну ідею.
   Статутними завданнями і цілями діяльності МГО "Сокіл" є:
♦ сприяння зростанню національної свідомості серед членів МГО "Сокіл";
♦ сприяння розвитку української науки, культури і спорту, пропаганда здорового способу життя;
♦ сприяння формуванню української інтелігенції серед членів МГО "Сокіл".
   Основна мета діяльності — національно-патріотичне виховання української молоді. В основі своєї діяльності МГО "Сокіл" вбачає ідеологію українського націоналізму і виховує у своїх членів любов до Батьківщини, вшанування національних традицій та звичаїв, повагу до батьків, вивчення національної історії та змагання за те, щоб українці зайняли панівне становище в своїй державі, повноцінно впливали на політичне життя краю та розвиток української нації в майбутньому.
   Головним соратником МГО "Сокіл" — є Всеукраїнське об'єднання "Свобода", але на практиці, соколята є членами партії, яка й керує своїм автономним молодіжним крилом. Наразі головою МГО "Сокіл" є депутат Львівської міської ради від ВО "Свобода" Богдан Галайко.
Про діяльність Січеславського осередку МГО "Сокіл"
   Що стосується Січеславщини, тут осередок МГО "Сокіл" був створений у березні 2011 р. Але через ідеологічні і бюрократичні розходження щодо єдиної лінії дій серед свого членства, а також негативного впливу і кураторства з боку місцевого осередку ВО "Свобода" діяльність була призупинена у травні 2012 р., однак не припинена. Протягом вересня 2012 р. – лютого 2013 р. Січеславський Крайовий Провід МГО "Сокіл" вів перемовини з дружніми націоналістичними організаціями (СNА-"Патріот України", УNГ, Автономний Опір, Європейська Дія–Україна, УNТП) і врешті-решт було вирішено трансформувати осередок в орему націоналістичну молодіжну організацію, яка буде сприяти суспільно-політичним перетворенням в Україні на користь українців, а не конкретних осіб чи партії.
ЗАВТРА
   Нова молодіжна націоналістична організація, яка не полишає коріння сокільського руху, а навпаки, буде його примножувати іменуватиметься Товариство "Сокіл" імені Євгена Коновальця, на честь видатного українця, борця за волю та соборність України, єдність української нації. Тимчасовим центром своєї дислокації стає славетне місто на Дніпрі – Січеслав, як україноцентричний магніт різних патріотичних сил.
Логотип нової сокільської організації
   Мета нової сокільської організації:
відновити національно-визвольну боротьбу української нації проти засилля московсько-жидівської олігархічної мафії (перехід дло активної фази);
♦ готувати українську молодь до майбутніх революційних перетворень за для здобуття справжньої державності української нації;
♦ поширювати ідеї українського націоналізму всіма можливими засобами серед української молоді (в особливості праці Миколи Міхновського, Дмитра Донцова, В’ячеслава Липинського, Євгена Коновальця, Юрія Липи, Миколи Сціборського)
♦ налагодити співпрацю з дружніми справжніми українськими націоналістичними організаціями, які прагнуть знищення існуючої антиукраїнської системи, демонтажу внутрішнього окупаційного режиму;
♦ пропаганда нової моделі української державності (ІІІ-й Гетьманат) як приклад корпоративної відповідальності кожного працюючого на благо України українця перед іншими та боротьба за встановлення солідаризму між всіма представниками української нації (від голови держави до пересічного громадянина і платника податків).
   Тому, всі хто не байдужий до творення нової сокільської організації і не боїться боротись за вільну українську націю, запрошуємо взяти участь на установчих зборах нашої організації, які відбудуться у кінці травня 2013 р. у місті Січеслав (про деталі можна дізнатись завітавши на сторінку організації вКонтакте).
   Боротьбу за українську національну державу не закінчено! Слава попередніх поколінь-борців поколінь-героїв має надати сучасним українцям наснаги для боротьби з внутрішніми та зовнішніми ворогами. Всі, хто прагне порвати одвічні пута рабства, приєднуйтесь! Адже у єднанні сила нації!
   Слава нації! – Смерть ворогам!
Автор – Ревуч Січовий

неділя, 10 лютого 2013 р.

Життя та традиції УNГ

Історія свідчить, що українці традиційно схильні до самоорганізації, особливо при формуванні добровільних військових обєднань. Будь-яка українська організація виникає відразу ж після того, як в українців зявляється інтуїтивне відчуття спільної долі, конкретна мета та реалістична стратегія її досягнення.
  Українська Nаціональна Громада не втягується в тактичні бої і не бореться з існуючим режимом, що й так успішно догниває. УНГ розвиває стратегічний наступ – творить нову українську націю-громаду і нову державу-громаду.
   Нескладний аналіз багатотисячолітньої історії дозволяє зробити обгрунтований висновок, що вічна місія України, її доля – періодичне відновлення порядку, повернення людини до природних основ життя, творення нових екологічних балансів.
   Метою УNГ є оновлення українського етносу, перетворення його на сучасну націю-громаду і творення нею глобальної держави-громади III-й Гетьманат. Згідно з первинним задумом, УNГ є не стільки організаційним, скільки духовно-просвітницьким центром. УNГ пропонує українцям правильний світогляд, правильну символіку, правильні основи самоорганізації, чесні “правила гри”, здоровий спосіб життя, координує діяльність українських громад з наміром посилення цих громад та їхніх лідерів, сприяє творенню нових громад і забезпечує спільну дію.
   УNГ твориться як ПРАВильна організація, тобто така, що основується на правилах Творця і прагне діяти згідно з Його задумами. УNГ творить сприятливий простір для реалізації українських проектів та ініціатив. Ключовими словами цього простору є Мир, Воля, Здоров’я. УNГ орієнтована на творення простору, в якому українська людина буде вільною і матиме найкращі умови для самореалізації. Це досягається координацією українських проектів і бізнесів, творенням системи знайомств і працевлаштування за принципом “свій до свого по своє”, формуванням власного інформаційного та економічного простору.
   Перспективою УNГ є творення власних закладів виховання і освіти, до яких українські діти ходили б охоче і з радістю, отримували цікаві для них знання і прискорено розвивалися духовно, інтелектуально та фізично. Тому замість психології “дохлої чайки при битій дорозі” УNГ пропонує світогляд вільної творчої людини, яка усвідомлює себе ковалем своєї долі, паном-господарем, персонально відповідальним за свої вчинки і завжди готовим відстоювати свої переконання.
   Для свідомого творення українського простору здоров’я, свободи й миру УNГ пропонує “3 золоті правила українця”, що їх заповів нам Григорій Сковорода:
   1) ОЗДОРОВЛЮЙСЯ! Пізнавай себе, розвивайся духовно, психічно й фізично, вдосконалюй себе і свій життєвий простір, ставай красивішим, розумнішим, чистішим, потужнішим, економічно самодостатнішим.
   2) РОБИ ТЕ, ЩО ЛЮБИШ! Займайся тим, що відповідає твоїй природі, вродженим талантам і здібностям. Лише улюблену справу людина може робити досконало, лише природовідповідна праця дає людині щастя і розкриває її боголюдські потенції.
   3) ТРИМАЙСЯ ЗА СВОЇХ! Вартість мають лише суспільно корисні справи. Підтримуй інших членів Громади, бо це твоя духовна родина, твої ближні. Налагоджуй з ними контакти, просвічуй їх знанням, поширюй славу про їхні добрі справи, народжуй і виховуй дітей. Захищаючи свого ближнього, ти захищаєш себе і своїх нащадків.
   Хай буде!
За матеріялами sd.org.ua