Як свідчать археологічні розкопки на всій території сучасної України (від Чопа та Ягодина на заході, до Тузли і Червоної Зірки на сході), предки українців були представниками давньої землеробської культури (арійці, трипільці). Як і в багатьох інших землеробських народів (гали-кельти), новий рік у давніх слов'ян святкували навесні, у дні весняного рівнодення. Власне, саме протягом 19-21 березня арії, а потім і трипільці, здійснювали підготовку до святкування Нового року: очищували свій життєвий простір, доробляють незавершені справи, повертали борги, здійснювали ритуальне омивання. А вже у наступні дні 22-25 березня святкували настання Нового року, під час якого формували плани на майбутнє, наснажуючи їх світлими мріями і радісними емоціями, обмінювалися подарунками, славили Бога-Творця.
Холодного і похмурого березня 2012 р. січеславські націоналісти відсвяткували вперше в історії міста Український Новий Рік – публічно і масово. Ця знаменна подія відклалась в пам'яті у кожного, хто її відвідав назавжди. Однак цього року, через певні причини, публічне святкування не відбулось, але це не означає, що вперше за сотні років відроджена тисячолітня традиція наших дохристиянських предків – святкування Українського Нового Року від Створення Світу у Зоряному Храмі піде у минуле. Зовсім ні!
Холодного і похмурого березня 2012 р. січеславські націоналісти відсвяткували вперше в історії міста Український Новий Рік – публічно і масово. Ця знаменна подія відклалась в пам'яті у кожного, хто її відвідав назавжди. Однак цього року, через певні причини, публічне святкування не відбулось, але це не означає, що вперше за сотні років відроджена тисячолітня традиція наших дохристиянських предків – святкування Українського Нового Року від Створення Світу у Зоряному Храмі піде у минуле. Зовсім ні!
Українські націоналісти Січеслава в особі УNГ та Товариства "Сокіл"
імені Євгена Коновальця прагнуть поступово поширити серед мешканців міста та
краю давні традиції наших предків, і власне така подія як Український Новий Рік
з наступного року має стати відправною точкою до революційного переходу духовно
і культурно від малороса до українця. Протягом цього року представники
вищеназваних організацій домовились спільно працювати над просвітницькою діяльністю
серед краян, в особливості, поширення ідей ІІІ-го Гетьманату та давніх
українських традиційних святкувань.
Весняне
рівнодення здавна було
важливим моментом в житті української нації – ключовою точкою всього кола-року. Це було
і початком року, і початком дії “закону”-“порядку”, яким тоді сприймався рух
Сонця у колі зодіаку і найвищим святом входження Сонця в перше (головне в той
період) сузір’я зодіаку – саме тоді починалося весняне рівнодення. Власне, це був початок
нового року для нових справ (без алкоголю, тютюну, наркотиків, блуду). Іноді,
Український Новий Рік називають – святом Навського Великого Дня, коли день стає більшим за ніч, символізує
перемогу Світла над Темрявою, Дня над Ніччю, Тепла над Холодом, Весни над
Зимою.
Великий День весняного рівнодення
Чому для Січеслава є важливим відродження саме Українського Нового Року?
– Власне, відповідь на це питання всі ви можете знайти у сучасному стані
української культури. Погляньте навкруги! Навколо нас московська
юдохристиянська (не християнська!) окупаційна культура – на ТБ, на радіо, у
театрах та кіно. Чи є місце українським традиціям предків? – Аж ніяк! Все знищено,
або існує у підпіллі. Придніпров’я, Приорілля, Слобожанщина, Таврія, Донбас, Запорожжя
– краї, де не панує, а гине українська духовність і культура.
Власне Січеслав, як місто в центрі України, і має відродити давні
традиції предків українців. Український Новий Рік, Купальскі свята, це те, що
має духовно насити краян та вивести їх з окупаційної омани в український світ.
Чому націоналізм процвітає у Галичині та на Волині? – Бо духовність мешканців
цих земель ніколи не розривалась та не втрачала зв’язок із минувшиною наших
предків.
Український Новий Рік у Січеславі – це свято початку великого руху відродження давніх
традицій, які колись, у сиву давнину, залишили нам у спадщину предки. Тому
сьогодні, ми маємо зберегти їх для наших нащадків, так само, як наші
діди-прадіди зберігали їх для нас. Це святкування має стати знаковим не тільки
для Січеслава, але й для України.
Презентація Українського Нового 7521 Року на січеславському ТБ
Пояснюючи процес виникнення ідеї святкування Українського Нового Року січеславський
сотник УNГ Ярий Ярко розповів: «Очевидно,
що кожна людина знає день свого народження і свій вік. Це звичайне знання
дає можливість вірно самоусвідомлювати себе і планувати майбутнє. Так само й для кожної нації важливо знати свій
історичний вік. Нажаль, українці триста років
тому втратили своє традиційне літочислення, дякуємо за це московському царю
Петру І-му, котре вони називали – Від створення світу у Зоряному храмі, це
своєрідний перехід від старого життя до нових справ».
І справді, українці
святкували новий рік саме на весняне рівнодення. Однак 312 років тому, коли
тривав 7208 рік, указом московького царя Петра І було скасовано традиційне
літочислення "від створення світу" і замінено на "роковини від
дня народження Ісуса Христа". Наступаючий 7209 рік, був проголошений 1700
роком. Крім того, цим указом Петро І, наказав, щоб Новий Рік святкували 1
січня. Тільки в церковних книгах дозволялось поряд з новою датою писати
традиційну. Такий порядок сумісного датування зберігався в Україні та Росії аж
до початку ХХ ст. В країнах, що
знаходяться в західній частині Європи, схожі події відбулись на 150 років раніш. Тим самим, було значно спотворено
хронологічну традицію, європейським націям перервали їх історичну пам'ять, що
стало підґрунтям, для різноманітних фальсифікацій, і відвертих провокацій,
котрі привели до химерних наслідків у самоусвідомленні народів європейського
континенту.
Але в глибинах народної пам’яті й досі живе спогад про те, що по
справжньому Новий Рік розпочинається весною, на початку нового аграрного циклу,
тому й досі колядники у день Нового Року співають: «Щедрик, щедрик, щедрівочка,
прилетіла ластівочка…». Тому,
повернення традиційного святкування власне Українського Нового Року та
відновлення національної пам’яті традиційного літочислення є справою, що йде
на користь збагачення духовного життя української нації.
Хай буде!
Автор – Ревуч Січовий
з самого початку помилка - на території України протягом всього часу не було єдиної землеробської культури. також варто розрізняти культури Трипілля-Кукутені із його іллірійсько-фракійським населенням від Ямної культури із його ймовірним арійським населенням. остання, до речі, допомогла першій занепасти.
ВідповістиВидалитине варто то все змішувати докупи.
також ми надзвичайно мало знаємо, що і коли саме святкували як арії, так і трипільці, а ви так пишете, наче побували в них у гостях. приємно, звісно, що ви намагаєтеся пробудити народ до відродження Традиції, але... є наука і нею не варто нехтувати.
Ми маємо на увазі протоарійську культуру, трипільці то їх нащадки!
ВідповістиВидалити