Вже майже тиждень у країнах мусульманського світу відбуваються протести проти відео-стрічки "Невинний іслам", яку назвали образливою для ісламу. Серед жертв насильницьких демонстрацій – американський посол в Лівії та багато інших невинних людей. Але давайте замислимось над тим, чи є правомірною дія мусульман і чи свобода слова не є актом насилля проти свободи совісті у сучасному мультикультурному (а може вже ісламському?) світі? Мусульмани обурені кінострічкою, яку фактично ніхто не бачив. То може це є власне ісламською провокацією?
Хрестові походи (сучасний малюнок)
Сьогодні ставлення більшості населення Європи до ісламу нагадує угодовську політику 1930-х рр. – готовність пожертвувати своєрідною Чехословаччиною і євреями "заради миру для цілого покоління". У 1930-х рр. європейці були навіть не проти підхопити чуму фашизму та нацизму, яка, як їм здавалося, принесе безперечні вигоди, у тому числі від грабежу і вбивства євреїв. А от вже у наш тривожний і грубий час сучасності, наповнений делікатними виливами політкорpектності, витікаючими з найнесподіваніших джерел, правда живе на положенні нещасної падчерки.
Чорне не завжди називається білим, а тільки за потреби панівної владної верхівки чи олігархічного клану. Інтерпретація певної події відбувається залежно від однієї обставини: не має значення, що робиться, важливо тільки ким і проти кого! Тому сьогодні, коли мусульманський терор прорвав кордони Близького Сходу і вирує європейськими та американськими просторами, ЗМІ стали борцями проти тероризму на свій власний, збочений лад.
Алегорічне зображення ісламу
Безкомпромісна боротьба вимагає героїзму і чесного розуміня подій. Набагато легше спробувати умиротворити терористів і виступити разом з ними проти євреїв чи когось іншого. Після 11 вересня 2001 р. стало модно говорити, що іслам це "релігія миру і терпимості". Між тим, іслам ділить світ на дві частини: Дар-ель-Іслам (світ підкорений ісламом) і Дар-ель-Харб (світ подольшого підкорення). З цього правила немає винятків. Де ступила нога мусульманина: у Німеччині, Франції, Швеції або Америці, там утворилася назавжди ісламська земля. Недарма в заяві Аль-Каїди після теракту в Іспанії у 2006 р. було сказано: «Ми зуміли прорватися в серце хрестоносців Європи і вдарити по базах союзу хрестоносців».
Релігійний обов'язок кожного мусульманина – вести джихад для розширення Дар-ель-Іслама за рахунок Дар-ель-Харбі, до зникнення останнього назавжди. Так, поки Європа, а пізніше і Латинська Америка, вирували і корчилися у вогні "визвольних рухів", арабське суспільство залишалося в традиційній сплячці біля верблюдів у пустелі, звично кероване тиранами і законами ісламу. І навіть після приходу арабського націоналізму у 1950-х рр. у вигляді національно-визвольного руху чи соціалізму з арабським присмаком, цивілізація пустелі залишалася в колишньому східному запустінні. Терпимість в ісламському світі означає бути істотою третього сорту, не мають ніяких прав ні в житті і ні в смерті.
Акція протесту в одній з ісламських країн
У 1492 р. мусульман вигнали з Іспанії – хтось пішов сам, когось змусили, але терпіти владу "невірних" правовірні не могли. Сьогодні йде зворотній процес: не в силах перемогти на полі бою, мусульмани сподіваються захопити світ демографічним джихадом. І вони процвітають: у Великій Британії 300 тис. мусульман вимагають створення мусульманського парламенту, в Італії вони вимагають заборонити "Божественну комедію" Данте Аліг’єрі, тому що він насміхається над пророком Магометом, в Німеччині мусульмани намагаються створити халіфат у декількох федеральних землях (Вестфалія, Бранденбург, Саар). Якщо нічого не зміниться, через 20-30 років мусульмани складуть більшу частину населення Європи.
Не тільки народжуваністю і будівництвом мечетей наступають мусульмани, сьогодні у хід йде усе: підсолоджена пропаганда ісламу і байки про пріоритет мусульман над іншими "недолугими" релігіями. За цим майже імпресіоністським фасадом, ховається залізна когорта ідейних фанатиків з відсталим мисленням і невгамовним, лютим прагненням до захоплення всесвітньої влади, заради якої їй доведеться повторити подвиги пророка Магомета, каліфа Абу Бакра і каліфа Омара.
Іслам – релігія миру
Запам’ятайте, від сьогодні і назавжди, що іслам – це зелена чума арабського релігійного фашизму, нацизму, більшовизму, тоталітаризму, як хочете так і називайте, що народилася під час походів Магомета (622 р.), загрожує спопелити все людство у жорнах світового джихаду. А ось і підтвердження цього смертоносного кастету ісламу в віршах його першоджерела Корану:
Сура 5 (Аят 33). Воїстину, ті, хто воюють проти Аллаха і Його Посланця і творять на землі безбожність, будуть за це вбиті, або розп'яті, або їм відрубають навхрест руки і ноги, або їх виженуть з країни. І (це) для них – велика ганьба в цьому світі, а в майбутньому житті (чекає) їх велике покарання.
Сура 8 (Аят 12). (Пригадай, Магомет), як Аллах вселив янголам, (надісланих в допомогу Мусліма): Воїстину, Я – з вами. Так надайте ж підтримку тим, хто ввірував! Я посію страх в серцях тих, які не вірують. Рубайте їм голови і відрубайте всі пальці (в помсту) за те, що вони ухилилися від покори Аллаху і Його Посланця. Якщо хто-небудь ухиляється від покори Аллаху і Його Посланця, то Аллах сильний у покаранні.
Сура 8 (Аят 39). Боріться з невірними, поки вони не перестануть спокушати (віруючих зі шляху Аллаха) і поки вони не стануть поклонятися тільки Аллаху.
Сура 9 (Аят 5). А коли скінчаться місяці заборони, то бийте багатобожників (хрестиян), де їх знайдете, захоплюйте їх, пустіть, влаштовуйте засідку проти них у всякому прихованому місці!
Сура 22 (Аят 19). Ось – два вороги, які ворогували про їх Господи; тим, які не вірували, викроєні одягу з вогню, проливається на їх голови окріп.
Або ми їх, або вони нас! Обирай! (малюнок Ярослава Божко)
Людство перехворіло важкою формою чуми комунізму, нацизму, сіонізму та фашизму. 300 років знадобилося Європі, щоб відстояти свою незалежність і відвоювати у ісламу захоплені землі. Але зараз їй не хочеться битися з ісламом, якого вона перемогла колись двічі. Проїдені до дірок мусульманської імміграцією, навпаки, Європа покірно чекає дозволу своєї долі, потай сподіваючись на ненависну їй Америку. І в той же час, робить все, щоб перешкодити Америці перемогти у війні з тероризмом. Загибель європейської цивілізації відбулася падінням Берліну у 1945 р., але агонія триває. Хто знає, як повернуться події, історія повторюється, але чи зуміє Америка принести визволення Європі, як у 1918 р. і 1945 р., невідомо.
Відомо нам всім сьогодні одне – світ гине у ісламізації, яка не рахує жертв, яка знищує все, що їй не скориться. Європа чекає на нові хрестові походи, і цього разу вони мають бути остаточними і безповоротними, до повної перемоги над мавпами з Азії та Африки.
Слава білій арійській расі! Слава Ісусу Хресту! Амінь!
Автор – побратим Ревуч
(світлини взяті з сайту politklub.ru)
Немає коментарів:
Дописати коментар