Ворог №1

Доброго дня, шановні читачі! Сьогодні ми з вами поговоримо, напевно, про найстрашнішого і лютого ворога людства – про лібералізм.

 Під словосполученням "ворог нумер один", всі ми розуміємо різні речі... Зовсім різні... В основному, правий рух Європи, України та Росії має на увазі ось що: кавказців, жидів, капіталістичний продажний уряд, вихідців із середньої Азії, китайців, комуністів, анархістів, тощо. Але це не зовсім вірно, подумки я розділю всі ідеології на три табори:

 а) Ліві;

 б) Праві;

 в) Демократи-ліберали.

 Так от, в моєму розумінні, комунізм (апогей лівих ідеологій) можна представити як сталевий, незламний цвях; фашизм (апогей правих ідеологій), я уявляю віковою скелею. З демократією, чи то пак з лібералізмом все набагато складніше. Лібералізм не має форми в моїй уяві. Це вода, та сама вода яка розмиває камінь і змушує цвях іржавіти.

  Кожна ідеологія несе за собою ідею, часто утопічну, але ідею! Ця ідея несе за собою вищі цінності і цілі:

♦ у комунізму – це загальна рівність і вічна боротьба за свої права з державою – гнобителем;

♦ у фашизму – єднання з державою і єдиний національний порив;

♦ лібералізму – свобода, рівність, братерство (моя думка про це змальована в попередній статті "Ілюзія Рівності").

  Так от, вища ідея і самопожертва – прекрасна річ, але на жаль... Лібералізм своїм існування знищує не тільки свої "цінності", а й усі навколишні. Капіталізм (як справжнє обличчя лібералів) знищує особистість, руйнуючи її матеріальними "цінностями", знищуючи всі духовні починання і самовдосконалення у корисливу гонитву за марним "щастям"! Завдяки тріумфу "свободи" лібералізму, вільніше ніхто не став, люди стали тільки більш залежні. Сьогоднішнє суспільство, навіть не суспільство споживання, а скоріше суспільство наркоманів.

   На кожного ідейного ліберала, доводиться мільйон безідейних слимаків. Вони ліберали тому, що так вигідно, тому, що це дасть їм можливість збагатиться... Вони прикриваються чим завгодно і ким завгодно. Їм не важлива вища мета, для них головне особиста нажива. Вони виступають за загальну рівність, лише для того, щоб самим бути рівним і збагатиться, а не для того, щоб хтось був рівний їм. Вони прикриваються вищими цінностями лише для того, щоб вхопити шматот, а не віддати нужденним. Капіталізм культивує це, підносить на п'єдестал безумства, розбещуючи людей, знищуючи все духовне...

  Найстрашніше полягає в тому, що ця мерзота, міцно проникла в духовне та ідеологічне середовище людського життя. Дійшло до того, що Богослужітелі, почали наживатися на прихожанах крадучи гроші з пожертвувань, приймати подарунки від юдеїв, тощо.

  Ідеологія постраждала не менше... Комуністів і анархістів більше почала турбувати матеріальна сторона боротьби, а ніж духовна. Кожним рухає користь і вигода, а не ті гасла, які так голосно і красномовно гриміли спочатку: «Зємлю крєстьянам! Заводи рабочім! Піво бидлу!».

  Праві (націоналісти, нацисти, фашисти, расисти, імперіалісти) ж просто атрофувалися. Перетворилися на "суспільство споживання", яке рухається і живу тільки завдяки насолоджуючись своїми пороками. Ніякого саморозвитку, суцільні штампи і незнання. Стало дуже модним називати себе націонал-соціалістом, не читаючи "Mein Kampf", або фашистом не вивчивши головні праці його ідеологів як Джентілє, Паволіні і Муссоліні...

   Найстрашніше, що все це сталося з нами... Ця проблема не тільки Наша, це проблема всього світу... Ідеологія відходить на другий план, поколінню, що виросло в "ліберальній свободі", не потрібні вікові цінності... Ми маємо визнати свій програш і почати нову боротьбу!

Автор – Костянтин Слєпишев