пʼятницю, 1 серпня 2014 р.

Антифашизм – це хвороба сучасності

Антифашисти – люди, яким не сидиться на місці. Під "місцем" маються на увазі переконання і позиція в житті. Справді, бо неможна все життя присвятити антифашизму, як неможна все життя присвятити будь-якому "анти-". Тому що це не життя, а банальна ненависть.
  Ненависть, заздрість і ревнощі в психології вважаються найбільш руйнівними для організму емоціями. І "антифа" тут дуже підходящі об'єкти для вивчень. Вони ненавидять, вони нехтують, насправді ж вони ще і заздрять своїм ворогам. Тому що в "нациків" є ідея, а в них є тільки жалюгідне "анти-". Антифашизм – це хвороба.
  Більшість з "антифа" розуміють наскільки почуття кровної спільноти сильне в людині, деякі навіть уявляють, що відбудеться з нашою державою і суспільством, якщо люди будуть нехтувати своєю історією і втратять почуття кровної приналежності. І тим не менш вони "антифашисти", "антинацисти" і "антирасисти". Але чому? Багато хто, якщо не всі, гібриди-полукровки – істеричні інтернаціоналісти  самі не мають етнокультурних коренів і інших намагаються їх позбавити.
   Мода на "антифашизм" з'явилася порівняно недавно, як і сам антифашизм. Найсмішніше, що такі люди ненавидять націоналістів, ненавидять здорові суспільні ідеї та їх вираження. Називають себе антифашистами, але не розуміють самого поняття фашизму. Вони антифашисти, тому що так треба, так модно і круто. У значній мірі захоплення "боротьбою з коричневою чумою" (довго воно продовжуватися не може) навіяно модою  зараз часто оперують фразами типу: "яка різниця якої національності людина", "так зараз всі раси змішалися" і так далі. Подібні ідеї буквально втовкмачуються в уми по всіх інформаційних каналах. Причому всі засоби добрі: наприклад в деяких країнах існують заборони на участь акторів лише однієї раси у фільмі, музичному кліпі або на сторінках журналу.
 Хвиля повзучого лібералізму дійшла і до нашої країни, задурюючи голови молоді з єдиною метою, якою є знищення нашого народу. І антифашизм – це ніщо інше, як ненависть до корінного народу – нас з вами – інструмент боротьби світового кагалу проти нас, нашими ж силами. Вони підміняють поняття. Хіба хтось підтримає «фашизм»? Звісно ні. А якщо ти не фашист – то мусиш зневажати свою Батьківщину і допомагати окупантам нищити свій народ – така логіка апологетів антифашизму.
   Для антифашиста всі нації рівні і однакові, нехай він сам не розуміє чому так повинно бути, але він точно впевнений що зараз так повинно бути, нехай навіть такого ніколи і не було. Причому злочинів проти корінної раси і нації він вперто не помічає.
   Жалюгідне видовище представляють ті, хто відсуває від себе Правду, оберемками всмоктуючи найбільш безглузді обмани. Вони живуть упередженням – долею залежної, слабкої, не здатної мислити самостійно людини. Саме існування упереджень суперечить законам мінливої природи. Але як легко діяти підтримуваному всіма. Тут і думати не треба. Той, хто треба, вже подумав і вигадав "антифашизм".
За матеріалами УNТП

Немає коментарів:

Дописати коментар