Націоналізм – це дисципліна!

Відкинувши усілякі штампи, догми й інші вчені слова, націоналізм можна уявити, як духовний стержень, що є всередині мене. Це та сила, яка ніколи, ні за яких обставин, не має опустити руки.

   «Український націоналіст не повинен знати таких почувань, як зневіра», – це слова полковника Євгена Коновальця. Дозволимо собі додати, що націоналізм і виникає в таких умовах, коли більше нікуди відступати. Тоді люди слабкі духом здаються на милість переможцям. Інші ж стиснувши зуби, не зважаючи на жодні обставини, продовжують боротьбу і виграють там, де перемога здавалася неможливою.

   Націоналізм – це щоденна безупинна праця над собою і над світом, який нас оточує. Бо, не змінюючи себе, не стаючи розумнішим, кращим духовно і фізично ми не зможемо змінити на краще наш світ. Націоналізм – це дисципліна! Світ знає два варіанти “дисципліни”:

   1) коли людину силою змушують до послуху і порядку. Цей варіант найпоширеніший, прийнятний для людей, що не мають власної волі. Він є, водночас, і найменш життєздатним. Бо, щойно зникає стримуюча сила, зорганізована скількома зусиллями система перетворюється в хаос, де кожен зосереджений лише на одному – вижити і задовольнити найпростіші інстинкти;

  2) внутрішній. Його, власне умовно, можна назвати націоналістичним. Це здатність і внутрішня потреба людини до порядку й дисципліни. Цей варіант є менш поширеним, але найбільш життєздатним, адже не залежить від зовнішніх факторів. Більше того він дає нам можливості якнайкраще розвивати, покращувати та застосовувати свої навички, знання та вміння. Ця здібність допомагає нам (націоналістам) розвивати свої найкращі якості для праці на благо Нації та Держави.

   Націоналізм – це будівництво, це створення нового та оновлення існуючого, це творча праця, яка на противагу анархії може не лишу руйнувати, а й піднести Націю. Ще жодна буря не створила чогось доброго, вона може лише руйнувати вже існуючий лад.

  Націоналізм – це субординація та строга ієрархія, що існує на противагу так званій демократії, котра насправді є лише ширмою, обманом, за котрим ті, хто зараз править світом ховають свої підлі вчинки та ще підліші наміри. Натомість націоналізм пропонує новий закон – спершу обов’язок, а потім права. Тільки бездоганне виконання обов’язків перед собою, своїми рідними та своїм народом і державою котрі націоналіст покладає на себе свідомо і добровільно, дають право бути частиною великої Нації, основою Держави, а головне – називатись Людиною!

   Націоналізм – це любов. Любов і повага до всього, що є найріднішим і найсвітлішим для людини. Можна заперечити, що тим самим є патріотизм. Але націоналізм це не просто споглядання й гордість за вже існуючі здобутки, це постійна праця і боротьба за захист вже існуючих цінностей і досягання та створення нових. Нас часто звинувачують у ненависті й агресії. Але чи можемо ми залишатися байдужими, коли зовнішній ворог і внутрішня п’ята колона безкарно нищать все, що найдорожче нашому серцю? Все, що є метою і сенсом нашого життя?

   Жоден чоловік не може споглядати, як нищать його дім, чи грабують його родину, як зневажають його честь!

За матеріалами ЗОГО “Карпатська Січ”