Кому насправді належить Росія?

За будь-яких обставин економічна, соціальна та політична ситуація в Росії, буде нам цікава, оскільки попри все дане державне утворення є сусідом України, і наразі ми маємо частину громадян, що вважають привабливим про-російський вектор геополітичної орієнтації. Однак, ці люди часто перебувають в тумані ілюзій, вважаючи РФію осередком слов’янської ідеї, чи чимось на зразок цього.

   На насправді, влада в так званій “Росії” давно не належить росіянам. Пропонуємо увазі читачів переклад статті російського автора, що описує реальний стан речей в економіці та інформаційній сфері нашого країни-сусіда. Попри дещо застарілі дані, вона і досі є актуальною, оскільки політичний режим в РФ не мінявся ось вже понад 10 років, як власне і демографічні показники.

   Після розпаду Радянського Союзу більша частина промисловості, засобів масової інформації, сфери обслуговування виявилася аж ніяк не в руках росіян. Сталося це дуже швидко і досить непомітно. Що ж трапилось? Яким чином ВОНИ примудрилися зайняти всі ключові позиції? Відповідь досить проста. На відміну від росіян, вони усвідомлюють своє родове начало, свято шанують традиції, що пов’язують родичів, одноплемінників в єдину націю, один народ.

   Найбільш сильні позиції чеченської діаспори в Москві на ринку нерухомості. Група “Плаза” Джабраїлових (очолює Умар Джабраїлов) контролює готель “Росія”, торговий центр “Манєжная площадь”, ряд готелів із 2-ма і 3-ма зірками повний список яких не розголошується. Перелік можна продовжувати ще довго, незважаючи на те, що кількість об’єктів, які належать цій групі не розголошуються.

   Середньовічний клановий принцип трансформувався і чудово прижився в сучасних реаліях столиці Московії. З’являється “тейп міліціонерів”, “тейп торговців”, “тейп бандитів”, тощо. Всі вони взаємодіють один з одним за допомогою чітко організованої системи управління. Всюди розставляються свої люди, кожен працює на благо спільної справи.

   А ось що підрахували аналітики азербайджанського журналу “Монітор”: 12% оборотного капіталу азербайджанців в Росії припадає на промисловість, 20% на торгівлю, 23% на банківські структури і 38% на кримінальний бізнес.

   Особливістю діяльності членів кавказьких організованих злочинних угруповань (ОЗУ, ОПГ) є їх земляцтва та громади. Хоча вони можуть діяти самостійно, але в екстремальних випадках об’єднуються, спільно намагаються вирішувати виниклі проблеми. Всі зобов’язані поповнювати “общак”. Характерно, що в разі небезпеки азербайджанці легко можуть зрадити своїх “партнерів” по злочинному бізнесу, рятуючи, перш за все своїх одноплемінників і “кидаючи під танк” слов’ян. На жаль, за слов’янськими ОЗУ такого помічено не було, національної солідарності вони не мають…

 Сумарний оборот грошей, зароблених азербайджанцями в РФ – майже 25 млрд. доларів. Приблизно половина з них припадає на Москву. Це більше, ніж валовий продукт Азербайджану. Крім ринкової монополії, вельми великий прибуток азербайджанській громаді приносять наркотики. За даними спецслужб, сьогодні вона контролює до 35% всього наркобізнесу столиці.

  У той час як на всю російську молодь за однойменною федеральною програмою в рік дають близько 200 млн. рублів, тільки в Москві на азербайджанську молодь виділено близько 9 мільйонів бюджетних грошей. До речі, азербайджанці – єдина національність, помічена укладачами московського бюджету.

   Ще один відомий чеченець – Руслан Байсаров – чоловік Христини Орбакайте. З 2000 р. він віце-президент Московської паливної компанії, якій належить більш ніж 100 АЗС у столиці РФ та регіоні. Ця компанія входить до складу холдингу ЦТК, більша частина акцій якого належить московського уряду. У ділових колах говорять, що “коштує” Байсаров не менше 200 млн. доларів, однак з чого складається ця сума невідомо.

За матеріалами часопису “СIЧОВИК”