Війна за незалежність. Рейд 95-ї бригади

Хоча в усіх офіційних документах події, які відбуваються на сході України, іменуються, як Антитерористична операція, усі ми розуміємо, що питання та проблеми, які вирішуються на Донбасі, значно глибші й важливіші, ніж нейтралізація терористів. Її величність, історія ще дасть свою оцінку цим подіям, але вже зараз зрозуміло, що це наша, вітчизняна війна за незалежність.

  На війні є місце крові, злочинам проти людяності, мародерству і братовбивству, і закривати очі на це, значить жити в інфантильному стані, відмовляючись сприймати дійсність. Але є й інший бік війни, той, який мобілізує суспільство, є супутником прогресу і творчого потенціалу. Армія – це братерство, героїчні вчинки і події, які міняють хід військових дій та обличчя планети. І сьогодні ми вам розкажемо про одну з найбільш вдалих операцій у військовій історії світу, а саме про рейд 95-ї десантної бригади.

   95-та окрема аеромобільна бригада стала справжнім символом відваги і гордістю жителів Житомира. Ще до початку війни "за незалежність", армійці приймали участь у програмі "Партнерство заради миру" в колишній Югославії, а згодом у складі миротворчого контингенту відправились в Республіку Ірак. В спекотні серпневі дні минулого року, коли ЗСУ вели наступальну війну і визволяли міста на сході нашої країни від козачих загонів і чеченських шахтарів, близько чотирьохсот сміливців з 95-ї бригади під керівництвом полковника Михайла Забродського зробили те, що можна вважати першим подвигом сучасної вітчизняної армії. 11 серпня передові загони житомирських десантників здійснили блискавичний рейд в 470 км, при цьому, близько 170 км (!!!), пройшли в тилу сепаратистів.

   Згідно інформації американського військового експерта Філліпа Карбера, комбриг Михайло Забродський, який вчився в американській військовій школі, особисто розробив і план рейду та очолив групу, яка вирушила для його виконання. «Ми просто зробили свою роботу», – слова полковника Забродського. Виважено і лаконічно, як і личить офіцеру елітних частин збройних сил України.

   Першим на шляху ударної групи опинився Лисичанськ, що на Луганщині. Місто було укріплене за всіма правилами сучасної інженерної фортифікації – з дотами, замаскованими вогневими позиціями і комунікаціями. Зачистка Лисичанська пройшла блискавично, як повідомляють учасники рейду. Бойовики, впевнені в непрофесійності українських військових (російська пропаганда протягом довгого часу годувала цим впевненість "апалчєнія" у власних силах), просто не були готові до комплексної оборони. Поповнивши боєкомплект і захопивши з собою трофейну техніку, наші десантники рушили далі, в тил ворога.

   Одним з основних завдань спецоперації було виведення українських підрозділів з-під вогню російської артилерії, яка в цей час підло била з-за кордону. На цей момент військові довгий час знаходились в оточені і під шквальним вогнем як з боку РФ, так і сепаратистів. Зволікати з виведенням цих частин означало їхнє повне знищення. Проте під час проведення рейду бійцями 95-ї бригади було також добуто цінну розвідувальну інформацію та знищено десятки блокпостів, сотні одиниць живої сили та техніки. Також операція в тилу призвела до того, що сепаратисти були змушені відтягувати свої сили з фронту, що допомогло іншим частинам армії, яка постійно була під обстрілом бойовиків.

   Житомирський десант рушив в тил ворога. Ворожі блокпости були зрівняні з землею, знищені тилові канали постачання продовольства та боєприпасів, а згодом відчайдухи пройшли під шквальним вогнем артилерії між Шахтарськом і Торезом, які на той момент були епіцентрами сепаратистської діяльності.

   Проте найскладнішим було встановлення понтонного мосту для переправи через річку Міус. Шалена канонада реактивної артилерії, та самохідних артилерійських установок зі всіх боків (до кордону з РФ було менш як двадцять км.) з кожною хвилиною наближали можливість перетворення переправи у братську могилу. Декілька раз міст був пошкоджений і десантникам приходилось нашвидкуруч його латати. Загалом, по переправі пройшли сотні одиниць техніки та декілька сотень деблокованих військовослужбовців. 95-та бригада, як і належить, прикривши відхід інших частин, перейшла переправу останньою.

   Повернувшись із рейду, десант привіз немало трофейної техніки та зброї, а також безцінний досвід проведення подібних операцій. Полковник Забродський заслужено отримав звання Героя України з врученням ордену золота зірка. Цей бойовий командир, який володіє беззаперечним авторитетом серед своїх бійців достойний стати прикладом для нового покоління офіцерів.

   Сьогодні 95-а окрема аеромобільна бригада, за словами очільників генштабу, є одним із ключовим підрозділів ЗСУ, яка здатна виконувати будь-які завдання за призначенням. Хлопці, залишивши спогади про свій подвиг для дітей та онуків, продовжують нести службу в найбільш гарячих точках фронту, борючись за нашу з вами свободу і незалежність.

Автор – Олександр Бронсон