Ніхто і ніщо не може ставити себе вище за владу народу

Ілюзія переваги, непридатна для суспільства без цінностей, особливо, коли такий соціюм очолюють затяті відвідувачі вечірок, позбавлені внутрішнього ідеолоґічного (себто, ідейного) стрижня. У Суомі прикладом слугує експрем'єр-міністр Санна Марін, яка хоч і очолює соціял-демократів, але навряд щиро сповідує заповіти "батьків-засновників" партії. Виступаючи нещодавно із промовою перед випускниками приватного Університету Нью-Йорка, вона представила себе "провісницею феміністичного проґресу" і назвала консервативні цінності "загрозою свободі, правам людини та демократії".

   На думку пані Марін, як і достоту молодих однопартійців, «нині триває протистояння поглядів, тому кожен має обрати свою сторону [правий чи лівий], адже "золотої середини" – немає». Власне, поділ на два ворожі табори під час найбільшою після Другої світової війни геополітичної кризи загрожує демократії як такій, особливо у США, де трампісти-путіністи воліють закритися у власній шкарлупі, бо ж "America first", а решта світу най розраховує на себе. Сумно, що експрем'єр-міністр Фінляндії зайняла наступальну позицію, підливши бензину у вогонь поляризації думок, лишень наростивши кількість підписників і вподобань у соціяльних мережах.

   Під час 4-річної каденції пані Марін разом із партнерками по урядовій коаліції йшлося про створення "кращого світу без прихильности жодної з існуючих ідеолоґій"; нині ж її риторика значно полівішала, хоча цінностей та знань від цього у Санни не побільшало. Ганьбище ситуації, перш за все для Суомі, полягає у тому, що гасла (тобто, слова) підміняють дії, коли місію демократії, прав і свобод, ґлорифікують відверті популісти вмілим жонґлюванням термінів. Схожа ситуація була понад 100 років тому, коли крайньо ліві сили скористалися революційним хаосом і захопили владу, яка лежала у всіх під ногами.

   "Неправильний" ціннісний вибір людей (якщо точніше, – виборців) був очищений шляхом "правильної" політики, так само як шалена популяризація серед широкого загалу користи від винаходів (скажімо, протикоронавірусної вакцини) у гарній обгортці підмінила сенс науки. Світові цілителі, як Санна Марі зліва чи Дональд Трамп справа керовані якоюсь "вищою місією", забувають, що ніхто з них, як і ґрупа їхніх прихильників у всіх суспільних верствах, не є вищим за реальну владу народу. Намагання виглядати "мудрішим аванґардом" є більш руйнівним фанатизмом, аніж конструктивною дискусією, яку зазвичай зводять до водоспаду нищівної критики безмовного й заляканого опонента.

   Зрештою, безрідним космополітам сучасности, які є виразниками безідейного популізму, слід розуміти, – у державі з республіканською за Конституцією формою устрою відбувається не боротьба взаємовиключних цінностей, а співіснування всіх видів і систем цінностей. Соціял-демократи можуть дебатувати з етнонаціоналістами на рівних, бо обом цим таборам держава й Основний закон забезпечують таке право. Замість насадженого згори масової "згоди натовпу" вільні люди розмірковують по-своєму, адже цінності (якщо вони панують у конкретному суспільстві) – це не факти, але думки, висловлення яких є ознакою зрілости.

За матеріалами "Yle Mielipide"

Молодь Фінляндії обирає націоналістів

Планетарна пандемія коронавірусної інфекції з КНР похитнула довіру європейських виборців до панівних в їхніх країнах партій. Тобто, скажімо, у Німеччині громадяни радо віддають свої голоси лівим силам, у Фінляндії ж навпаки – готові підтримати правих. Соціологи фіксують особливо різкий сплеск популярності "Справжніх фінів" серед тамтешньої молоді, якій набридло очікувати невідомого майбутнього від соціалістичного уряду.

   Що це означає на практиці? – Якщо, приміром, сьогодні відбулися парламентські вибори, то кожен 5-й мешканець Суомі віком від 18 до 35 років (19% опитаних громадян, з яких 29% – чоловіки, а 10% – жінки) віддав би свій голос націоналістам. Фактично, у фінляндської молоді нарешті почала прокидатися власна національна гідність, а може, навіть, бажання турбуватися про свою батьківщину (раніше були популярними різного роду лівацькі сили з їх ідеологією руїни традиційно усталеного світу).

   Слід наголосити, що зростання партійних рейтингів "Справжніх фінів" має свій ґрунт і не з'явився, мовляв, на порожньому місці. Цьому передувала активна робота з громадянами упродовж всього минулого десятиліття: на кожен запит чи прохання депутати-націоналісти давали чітку відповідь, або йшли на конкретні кроки. Крім того, самих потенційних виборців партії "Справжні фіни" об'єднує високий рівень освіченості та водночас ставлення до політики як культурної чи оперативної проблеми важливої для сучасної молоді.

   Знаменно, що фінських націоналістів під проводом Юссі Галла-аго на правду розглядають "радикальними реформаторами" суспільства, при цьому незаслужено порівнюючи з нацистами до приходу у владу на хвилі "Великої депресії". Опоненти з-поміж лівих сил закидають "Справжнім фінам" відмову від мультикультурної асиміляції нелегалів, підтримку вуличного насильства і, навіть, співпрацю з прокремлівськими марґанільними елементами (але ніхто так ще і не довів останнього). Швидше за все зростання довіри молоді Суомі до незаплямованих корупцією націоналістів, а не пандемія COVID-19, змусила уряд перенести (муніципальні) вибори до місцевих рад з 18 квітня на 13 червня 2021 року

   Насамкінець не буде зайвим додати, що під час попереднього перебування в уряді (від 29 травня 2015 р. до 28 червня 2017 р.) представники "Справжніх фінів" відверто чесно ставилися до власних програмних цілей завдань партії та передвиборчих обіцянок. Так, вони мали сміливість приймати важкі та непопулярні рішення, за які суспільство їх хоч і критикувало, але не піддало ні осуду, ні остракізму (чого не скажеш про ситуацію в Україні з міністрами від ВО "Свобода"). Відтак варто очікувати, що наступне волевиявлення завдяки молоді дасть "Справжнім фінам" великий кредит довіри, забезпечивши відповідними важелями впливу для розв'язання насущних питань і демонстрації реальної роботи патріотів на благо суспільства, а не казнокрадів чи пустомелів із грантожерських структур.

Автор – Денис Ковальов

"Велика чистка" у лавах фінських націоналістів

У найбільшій опозиційній і націоналістичній силі Фінляндії вкотре назрів розкол. На цей раз партія "Справжні фіни" прагне очистити свої лави від... фашистів! Відтак лідер політсили Юссі Галла-аго ініціював створення нової молодіжної організації, яка замінить неконтрольоване членство "Perussuomalaiset Nuoret".
   Причиною до такого радикального кроку став виступ другого заступник голови молодіжної організації "Справжніх фінів" Тоні Ялонена на конференції "Etnofutur IV". Під час заходу, що відбувся 23-24 лютого поточного року в естонському Таллінні, молодик назвав себе етнонаціоналістом і фашистом. Цим він викликав хвилю критики та обурення серед громадськості та політичної еліти Фінляндії, зокрема й у лавах власної політсили.
   Аби якось зменшити загострені у суспільстві пристрасті, Юссі Галла-аго закликав керівництво "PS-Nuoret" змінити організаційний статут. Проте молодіжне об'єднання відхилило вимоги головної партії, заявивши про недопущення обмеження своєї діяльності та будь-які втручання з-поміж політиків, навіть ідейних соратників. Не знайшовши точок доторку, "Справжні фіни" пригрозили завершенням співпраці з "PS-Nuoret" та оголосили про утворення керованого молодіжного крила партії під керівництвом народного депутата і поміркованої націоналістки з міста Оулу — 30-річної Йенни Сімули.
   Чому радикальний консерватор і євроскептик Юссі Галла-аго, який у 2017 р. сам висловлювався про правий поворот і нестачу націоналізму у Фінляндії став на відверто ліберально-демократичний курс не відомо. Вірогідно, що останні соціологічні опитування, які демонструють громадську підтримку його партії, істотно вплинули на ідеологію "Справжніх фінів", яка стала дистанціюватися від усього праворадикального і дрейфувати у бік правоцентризму. Навряд ця зміна допоможе політсилі зберегти поточний рейтинг, оскільки станом на тепер її підтримують саме ті громадяни, яким остогидла "політика відкритих дверей" щодо нелегалів, ну і, звісно, контрольований певними фінансовими угрупованнями мультикультуралізм. 

Автор — Денис Ковальов

Вовки фінського націоналізму

Будь-які ініціативи, покликані зміцнити мультикультурну асиміляцію приховують в собі загрозу знищення національної ідентичності, що згодом обов’язково породжують радикальні явища. Україна, яка ще має шанс уникнути таких "принад" як етнічна злочинність, повинна брати до уваги приклади інших країн Єдиної Європи, де активні представники громадськості борються з викликами сучасності. Скажімо доволі показовим є ситуація у Фінляндії, де попри існування лівацького уряду, щодня зростає популярність націоналістів!

   Сьогодні мова піде про одну з найзагадковіших позапартійних і антисистемних організацій праворадикальної спрямованості — "Suomen Sisu". Вона з'явилась у листопаді 1998 р. в одній з книгарень Гельсінкі як ініціатива молодих націоналістів, натхненних діяльністю героїчних предків у 1917-1944 рр. Головна мета, яку проголосили тоді, і яка досі є незмінною — сприяння патріотичному виховання молоді на достойних приладах, викриття інформаційної брехні глобалістів і ліваків, а також антиміграційна й антиісламська пропаганда.

   Ось вже понад 20 років активісти організації "Suomen Sisu" поширюють серед співгромадян радикальні націоналістичні ідеї, за які їхні критики з різних політичних таборів вже встигли охрестити молодих патріотів євроскептиками-неофашистами. Водночас від прихильників, за свою безапеляційність і безкомпромісність у боротьбі з ліваками та нелегалами, вони отримали цілком справедливе назвисько — "вовки фінського націоналізму". Станом на сьогодні понад 1500 активістів "Suomen Sisu" не тільки в теорії (у статтях, дописах і публічних виступах) обґрунтовують потребу повстання фінської національної ідентичності, але й доводять її на практиці (у містах Оулу, Лагті, Тампере, Турку та Вааса організовано територіальні добровольчі загони з охорони громадського правопорядку, де компактно проживають мігранти-мусульмани).

   Варто зауважити, що свою політичну діяльність у лавах зазначеної організації розпочинали сьогоднішні народні депутати з лав "Справжніх фінів" — лідер Юссі Галла-аго та ідеолог партії Оллі Іммонен. Цим народні обранці неабияк демонструють авторитет "Suomen Sisu" як провідної націоналістичної організації. Її головним друкованим органом на сьогодні є мережевий журнал "Sarastus", де також публікуються сучасні українські публіцисти правого спрямування.

   Крім того, для нас діяльність "Suomen Sisu" цікава ще й тим, що саме її активісти ось вже 6 років як стоять на відверто проукраїнських позиціях. Маючи вплив на вже згаданих депутатів-націоналістів, вони агітують продовжувати санкції проти РФ, не визнавати законною кремлівську анексію Криму, прирівняти до терористів бандугруповання "ДНР-ЛНР" і всіляко допомагати Україні в її боротьбі з агресором. А цього року вони пішли ще далі — висунули територіальні претензії Кремлю, який має повернути колишні фінляндські землі на Карельському перешийку разом з Вііпурі (Виборгом), хоча це радше демонстрація того, що фіни не забули про окупацію своїх земель московитами й не більше.

Автор — Денис Ковальов

Яким буде весняний вибір українців і фінляндців?

Сучасна демократія доволі складна і водночас проста придибенція. Хто має гроші — купує голоси виборців, щоб на кілька років бути недоторканим від них же. У той самий час ті, хто зводить кінці з кінцями, до останнього не розуміють і процесу, за яким відбувається волевиявлення, бо це є зайвим для їхніх буденних справ.
   Цьогорічні президентські вибори в Україні як найкраще демонструють, на що може перетворитись демократичний інструментарій. Так, вчорашній телеклоун цілком може очолити державу, яку десятиліттями порівнював із повією, а відкриті прибічники Кремля не цураються з високих трибун закликати до миру на умовах агресора. Гадаю, не варто пояснювати, що це все стало можливим за потурання чинної влади корупціонерам і сепаратистам, яких так ніхто і не покарав за вчинені злочини.
   Звісно, що останні дні перед доленосним вибором розпалюють неабиякі емоції в українців, тому ми не будемо рефлексувати з цього приводу до оголошення остаточних результатів від ЦВК. Інша справа — обговорення аналогічної передвиборчої ситуації у далекій Фінляндії, де вже за місяць відбудуться партійні перегони до парламенту. Там, окрім чинних урядових сил, які істотно спаскудили свій рейтинг потуранню нелегалам, на створення власного уряду прагнуть націоналісти (фін. Perussuomalaiset) й системні ліволіберальні сили.
   Спершу — про чинні рейтинги. На тлі останніх пан'європейських подій і правим поворотом у світі почала зростати підтримка опозиційних "Справжніх фінів". Націоналістична партія наразі займає 3-тю позицію у загальнопартійних перегонах із 15,1%, водночас відбувається наплив нових прихильників з-поміж тих, хто раніше був нейтральним до "Справжніх фінів".

   У свою чергу лідерами соцопитувань вважають соціал-демократів (20,1%) і Коаліційну партію (15,8%). Проте обидві ці політичні сили почали втрачати підтримку з наближенням дня виборів. До слова, Центристська партія чинного прем'єр-міністра Югі Сіпіля з результатом у 14,4% може втратити більшість в Едускунті наступного скликання й опинитись в опозиції до майбутнього уряду.
   Якщо у фінляндській політиці за останні 10 років політична шахівниця більш-менш є стабільно прогнозованою (ніхто не відкидає можливість націоналістичного прориву чи лівого реваншу), то в повоєнній Україні вже важко визначити, кому виборці нададуть свій мандат керувати державою. Та попри неочікувані та вірогідні негаразди, ми йдемо вперед. Адже знаємо, що «плач не дав свободи ще нікому, а хто борець — той здобуває світ».

Автор — Денис Ковальов

Політична шахівниця сучасної Фінляндії

Упродовж останніх 10 місяців ми спостерігаємо небувале зростання популярності правих партій по всьому світу. Показові результати виборів в Італії, Швеції та Бразилії – переконують нас у тому, що настрій громадян у світі жваво правішає на фоні соціально-економічних та міграційних прорахунків лівих урядів. Цікавою у цьому плані є політична ситуація у Фінляндії.

   Ця північно-європейська країна завжди була своєрідним осередком окремішності, як мовно-культурному, так і в суспільно-політичному плані. Звісно, що свій вплив на громадську думку фінляндців упродовж тривалого періоду історії (особливо за часів незалежності!) намагалися здійснити найближчі сусіди – Швеція та Московія. Тому не є дивиною, що лівацтво має у Фінляндії міцний фундамент, через що націоналістичні та консервативні сили радше сидять на лавах опозиції й рідше виступають з позиції влади.

   Скажімо останні парламентські вибори 2015 р. засвідчили відносну полярність фінляндського суспільства. Тоді лідером стала "Партія Центру" (фін. Keskusta), у той час як друге і третє місця посіли націоналісти "Справжні фіни" (фін. Perussuomalaiset) та ліберальна "Національна Коаліційна Партія" (фін. Kansallinen Kokoomus) відповідно. Центристи та ліберали пішли вимушено на союз з націоналістами, бо з першого дня роботи парламенту нового скликання опозиційний табір став яскраво червоним і не хотів ділити міністерські портфелі з представниками інших партій.

   Цьогорічний розкол у лавах націоналістів дав лівим силам шанс здобути наступного року безкомпромісну перемогу. "Справжні фіни" позбулися поміркованого членства, котре не тільки займає до сьогодні міністерські крісла, але вже під прапором партії "Синє майбутнє" (фін. Sininen Tulevaisuus), але й всіляко підтримує ліберальну лінію уряду (потурає нелегальній міграції, боронить права ЛГБТ-спільноти тощо). Цей факт засвідчує хибність обраного у 2015-2016 рр. націоналістами шляху – тодішнє партійне керівництво не хотіло псувати відносини з партнерами по коаліції, а тому не виконувало наданих виборцям і рядовому членству обіцянок.

   Єдиним промінням надії були вуличні радикали з-поміж "Північного руху опору" (фін. Pohjoismainen Vastarintaliike), проте вони наразі поза законом. Місяць тому апеляційний суд міста Турку постановив заборонити діяльність та розпустити "Північний рух опору" (на території Фінляндії через пропаганду нацизму та дискримінацію мігрантів. Наразі організація знаходиться у стані переходу в підпілля та просуватиме своє членство до легальних партій, як-то "Справжні фіни", аби відновити справедливість.

   Можна припустити, що фінляндська політична шахівниця стане найгіршим віддзеркаленням виборчих перегонів у сусідній Швеції. Адже на відміну від тамтешніх колег, які упевнено взяли 3-тє місце (мова про партію "Шведські демократи"), фінляндська правиця роз’єднана і наразі не входить навіть у п’ятірку згідно з останніми соцопитуваннями. Тому очевидною є перемога саме лівих сил на виборах у квітні 2019-го, що дозволить сформувати власний уряд послідовникам культурмарксизму вперше з 1999-го!

   Тому не дивуйтесь, якщо саме Фінляндія стане країною, де замість очікуваного повороту вправо ми спостерігатимемо радикальний ухил вліво. Наслідки можуть бути катастрофічними як для громадян цієї північноєвропейської країни, так і для нас з вами. Адже чинна влада буде ставити нам всім у приклад (як вона робить це останні 4 роки) "правильний вибір фінів", тож будьмо уважні!

Автор – Kalev Korpinen

Соборної мечеті у Гельсінкі не буде

Кілька тижнів тому прес-служба міського голови Гельсінкі повідомила, що усі плани будівництва великої мечеті в центрі столиці Фінляндії остаточно скасовані. Повідомляється, що ніби-то самі автори проекту відкликали свою заявку після того, як через надмірну увагу ЗМІ, патріотичної спільноти та рішення міської комісії з питань навколишнього середовища. Чиновники муніципальної ради Гельсінкі відмовили громаді мусульман у виділенні ділянки під будівництво мечеті.
   Зауважимо, що план масштабного як для скандинавського міста будівництва великої мечеті викликав негативні відгуки як серед патріотичних кіл, чиновників, лютеранського духівництва, так і серед пересічних мешканців тих районів Гельсінкі, де ймовірно мав постати цей ісламський релігійний центр. Автори проекту ("Союз мусульман Фінляндії", "Жінки-мусульмани" та культурно-релігійна організація "Fokus") не бажаючи конфліктувати з набагато сильнішими опонентами, прийняли рішення про відкликання своєї заявки. Тим паче, що земельну ділянку під будівництво мечеті так ніхто і не виділив.
   Підкреслимо, що важливу роль у відхилені проекту молитовного храму для мусульман всієї Фінляндії у Гельсінкі відіграли націоналісти. Відомо, що з різкою критикою на будівництво мечеті виступили народні депутати від партії "Справжні фіни" (фін. Perussuomalaiset). Було зокрема заявлено, що головні інвестори цього масштабного проекту (королівська сім'я Бахрейну) з грошима і мігрантською робочою силою принесуть до Фінляндії радикальний іслам, а отже, і щоденну терористичну загрозу. Тож, аби не наражатися на акції прямої дії з боку фінських націоналістів, мусульманська громада й вирішила дати задню.
   Сподіваємось, що і надалі будь-які спроби пустельних чи інших варварів запланувати, забудувати, загарбати собі мирні вулиці цивілізованих країн Старого Світу будуть вщент розбиті потужною лавиною спротиву не тільки від прихильників націоналізму і традиціоналізму, а й небайдужими європейцями. Не хочете, аби ваша домівка перетворилась на гадючий відстійник із зубожілими мігрантами? – Починайте діяти вже зараз! Бо завтра може не настати зовсім.

Автор – Kalev Korpinen

"Справжні фіни" вертаються на правий шлях

Минулої суботи, 10 червня 2017 р., членство урядової націоналістичної партії "Справжні фіни" (фін. Perussuomalaiset) більшістю голів обрала нового очільника. Ним став радикальний консерватор і євроскептик Юссі Галла-аго, який вважає застосування на практиці націоналістичної ідеології єдиним вирішенням нинішніх проблем у Фінляндській Республіці.
   Вже у першій, після свого обрання, промові до соратників новий партійний голова "Справжніх фінів" підняв питання, які зачіпають актуальність націоналізму, євроскептицизму та обмеження міграційної хвилі до Фінляндії. Юссі Галла-аго також розкритикував політичні програми та реформи "старих партій" ("Keskusta", SDP, "Kokoomus"), які стосуються поглиблення євроінтеграції та поблажливого ставлення до безчинств біженців-мігрантів з мусульманських країн Азії та Африки. Новий очільник "Справжніх фінів" нагадав всім присутнім однопартійцям на суботньому з'їзді в Ювяскюля, що хоча більшість фінляндців підтримує членство в Євросоюзі, але у довгостроковій перспективі членство в ЄС не в інтересах Фінляндії.
   Також зауважимо, що окрім лідера партії, фінляндські націоналісти обрали і нову політичну раду, заступників Юссі Галла-аго. Ними стали послідовні представники радикального крила партії "Справжні фіни": Лаура Гугтасаарі, Теуво Гаккарайнен та Юго Еерола.
   В свою чергу, зміна керівництва в єдиній урядовій націоналістичній партії не на жарт схвилювало як союзників по коаліції, так і опозиційні сили. Так, голова "Союзу лівих сил" феміністка Лі Андерссон вимагає від фінляндського прем'єр-міністра провести дострокові парламентські вибори у зв'язку з обранням радикального націоналіста Юссі Галла-аго керівником "Справжніх фінів". Пані Андерссон закликала лідерів "Keskusta" та "Kokoomus" зважити свої цінності і подумати, чи готові ці партії продовжити співпрацю в уряді з прихильниками євроскептицизму. А от лідер соціал-демократів Антті Рінне заявив, що "Справжні фіни" під керівництвом Юссі Галла-аго зосередяться на боротьбі проти ЄС та міграції, що може вплинути на стабільну ситуацію в середині Фінляндії, зокрема зупинку довгоочікуваного економічного зростання за останні 10 років.
   У той же час новий лідер націоналістів Фінляндії вже встиг заявити, що готовий продовжити роботу в уряді замість колишнього очільника "Справжніх фінів", міністра зовнішніх справ Тімо Сойні. Однак прем'єр-міністр Юга Сіпіля та міністр фінансів Петтері Орпо відмовились від коаліційного уряду з націоналістами заявив, що "Справжні фіни" під керівництвом Юссі Галла-аго – це зовсім інша партія, далека від демократичних та ліберальних цінностей, яких вони самі дотримуються.

   Таким чином можна із 100%-вою упевненістю заявити, що попри втрату кількох крісел в уряді (МЗС; міністерство праці та юстиції; міністерство оборони; міністерство соціальних справ та здоров'я; міністерство євроінтеграції, культури та спорту) націоналісти "Справжні фіни" вирішили повернутись до витоків, стати на правий шлях, котрий вони обрали як головну політичну магістраль на початку своєї діяльності, у кінці 1990-х рр. Чи виграє від таких змін Україна, котра останні 3 роки набирає швидкість на шляху євроінграції, спрогнозувати важко. Скоріш за все так, чим ні! Але для детальної відповіді, це питання варто адресувати тому, хто краще за нас розуміється на підводних каменях фінляндської політики, а саме, українському послу у Фінляндії. Гадаємо, амбасада України в Гельсінкі зможе підлаштуватись під нові політичні реалії, зробити висновки та отримати вигоду для українського народу і української діаспори Фінляндії.

Автор – Kalev Korpinen

Депутат порушив закон – ніякої поблажливості

У Фінляндії розгорівся грошовий скандал, у якому замішаний депутат фінляндської Едускунти. Колишній голова громадської прибуткової організації "Молодіжний фонд", одночасно і депутат парламентської фракції від партії "Фінляндський Центр" Антті Кайкконен отримав умовний тюремний термін у справі вищезазначеного фонду. Суд визнав депута винним у перевищенні посадових повноважень і нецільове витрачання коштів засудивши його до 5 місяців позбавлення волі умовно.

  Генеральний секретар фінляндської Едускунти Сеппо Тійтінен нагадав, що будь-які дисциплінарні заходи по відношенню до депутата можуть прийматися тільки після вступу вироку в законну силу.

  "Молодіжний фонд" – громадська прибуткова організація наближена до партії "Фінляндський Центр", яка будує дешеве житло для молоді. Підозри в нецільовому витрачанні коштів фонду виникли ще після парламентських виборів 2007 р., коли з'ясувалося, що багато політиків від партії "Фінляндський Центр" отримали кошти для фінансування своїх виборчих кампаній саме від "Молодіжного фонду".

   У Фінляндії рідко виникають масштабні скандали із грошовими оборудками депутатів, так як ті заздалегідь намагаються здати мандат аби не осоромити себе і виборців. Гучна справа "Молодіжного фонду" стала вибухом для фінляндської громадськості та однією з найгучніших корупційних справ останніх років.

   Покарані також керівники подібного соціал-демократичного "Фонду спортивної підтримки молоді". Сьогодні повітовий суд Гельсінкі виніс вироки у корупційній справі пов'язаній з фінансуванням політичної діяльності депутатів від СДП. Керівництво вищезазначеного фонду отримало штрафи за перевищення посадових повноважень у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (приблизно €700-1000 – одна заробітна платня середньостатистичного громадянина Фінляндії).

  Цікавим виявився коментар фінських націоналістів щодо корупційної діяльності депутатів центриста та соціал-демократів. Так, голова фракції "Справжніх фінів" у Едускунті Піркко Руохонен-Лернер має намір підняти питання про подальше перебування Антті Кайкконена у якості депутата. Фінськи націоналісти закликають Антті Кайкконена якнайшвидше самому зробити висновки щодо продовження своєї діяльності в парламенті і не допустити силового відбирання мандата. На думку націоналістки Піркко Руохонен-Лернер, правила повинні бути для всіх одні, як для звичайних громадян, так і для депутатів, до якої б партії вони не належали, чи то СДП, чи "Фінляндський Центр", а може і "Справжні фіни".

Автор – Денис Ковальов

Весняна сесія Едускунти – "Справжні фіни" в президії

Сьогодні, 4 лютого 2013 р., відкрилася весняна сесія фінляндського парламенту – Едускунти. Вже опівдні відбулось голосування щодо обрання нового спікера парламенту. Правляча коаліційна більшість, до якої входять партії: Kokoomus (вона ж "Національна коаліційна партія"), Соціал-Демократична партія та партія "Фінляндський центр" одностайно підтримала на посаду спікера соціал-демократа Ееро Гейнялуома, який вперше став спікером ще в травні 2011 р., за нього було віддано 153 голоси.

  Посаду першого віце-спікера Едускунти отримав представник "Національної коаліційної партії" – Пекка Раві (обраний 189 голосами). Багато хто з депутатів фінляндського парламенту вважає, що призначення Пекки Раві стало можливим завдяки втручанню у справи Едускунти уряду і самого прем’єр-міністра Юркі Катайнена, який є головою "Національної коаліційної партії".

   Але не обійшлось і без казусу. Так, за посаду другого віце-спікера одразу розпочалась боротьба. Протягом 2012 р. цю посаду займав націоналіст Анссі Йоутсенлахті представник партії "Справжні фіни", але сьогодні йому в опоненти партія "Фінляндський центр" висунула кандидатуру екс-прем'єр-міністра Марі Ківініємі. Це призвело до двохгодинних дебатів, на яких перемогу здобув кандидат від фінських націоналістів, який отримав 114 голоси.

Парламентські партії "Справжні фіни" та ВО "Свобода"

  Таким чином, можна вважати, що президія фінляндської Едускунти нагадує президію української Верховної Ради, але дещо у видозміненому порядку:

   1) президія Верховної Ради України – голова ВРУ від Партії регіонів (представник партії правлячої більшості), перший заступник голови ВРУ від КПУ (комуніст, підтримує правлячу більшість), другий заступник голови ВРУ від ВО "Свобода" (націоналіст, представник опозиції);

  2) президія Едускунти Фінляндської Республіки – спікер від Соціал-Демократична партії (соціаліст, підтримує правлячу більшість), перший віце-спікер від "Національної коаліційної партії" (представник партії правлячої більшості), другий віце-спікер від "Справжніх фінів" (націоналіст, представник опозиції).

  Після обрання президії Едускунти, кожна з парламентських фракції обрала собі голову. Так як лідер фінських націоналістів Тімо Сойні очолює муніципальну раду міста Еспоо, однак все ще є депутатом парламенту, то головою фракції "Справжніх фінів" в Едускунті було обрано пані Піркко Руохонен-Лернер, яка очолювала фракцію з листопада по грудень 2012 р.

Автор – Денис Ковальов

Perussuomalaiset: справжні фіни – справжні націоналісти

   В останній день 2012 р., що приніс багато цікавого у політичне життя як України, так і Фінляндії, де націоналістична партія "Справжні фіни" набирає популярності і може вже незабаром увійти в трійку партій-лідерів (де зараз перебувають центристи – Коаліційна партія Фінляндії "Коkооmus" і партія "Фінляндський Центр", а також ліві – Соціал-демократична партія), хотілося б підвести підсумки і забажати чогось неймовірного.

Suomen Suomi – ei maahanmuutto!

Всенародний рейтинг

   За результатами цьогорічного грудневого опитування популярності політичних партій, проведеного телеканалом YLE, найбільший зліт продемонстрували "Справжні фіни", популярність яких з листопада зросла на 2%. Правляча Коаліційна партія "Коkoomus" зберегла позиції найбільш популярної з підтримкою в 21%. Опозиційна націоналістична партія "Справжні фіни" показала найвищий результат за цей рік: партію підтримали в грудні 18% опитаних. (В опитуванні взяли участь 1513 чоловік в період з 3 по 27 грудня. Статистична похибка дослідження становить +/- 2%). Таким чином на кінець 2012 р. Фінляндія розділилася на два політичні табори – тих, хто підтримує глобалізацію (центристи та ліві) і тих, хто критикує її (націоналісти).

   Націоналістична партія "Справжні фіни", яка після виборів у квітні 2011 року стала фундаментом опозиції через свою антиімігрантську риторику, впродовж вже двох років здобуває все більше шаленої популярності не тільки серед мешканців столиці Фінляндії та промислових центрів як Тампере чи Еспоо. На сьогодні іммігранти заселяють і прикордонні з Росією провінції – Північна та Південна Карелія, які є переважно сільськогосподарськими, тому й тут відчувається зростання рейтингу партії "Справжні фіни": із червня по серпень 2012 р. з 7,9% до 17,5%.

Грудневий рейтинг – "Справжні фіни" стали 2-ю партією за популярністю

Президент-консерватор

   5 лютого 2012 р. в другому турі президентських виборів у Фінляндії перемогу здобув колишній спікер парламенту (Президент Едускунти у 2007-2011 рр.) представник центриської Коаліційної партії "Коkoomus" – Саулі Нійністьо, який за своїми переконаннями близький до націоналістів зі "Справжніх фінів". Президент-консерватор, політична лінія якого різниться від лінії однопартійця і прем’єр-міністра Юркі Катайнена, в день незалежності своєї країни зауважив, що Фінляндія повинна дотримуватися трьох основних принципів в галузі оборонної політики:

a)      військове неприєднання до будь-яких військово-політичних блоків, на кшталт НАТО чи ОДКБ;

b)      загальна військова повинність (тобто – призов) всіх громадян чоловічої статті (жіночої – за бажанням) у віці від 18 до 25 років, строк служби – від 6 місяців до 2 років залежно від роду військ;

c)      оборона всієї території країни.

   Президент Саулі Нійністьо збирається дотримуватися цих принципів і залучити на свій бік уряд і депутатів фінляндського парламенту, за для єдності в захисті рубежів Фінляндії. В цьому його підтримують всі члени партії "Справжні фіни", депутати якої вже внесли свій законопроект щодо належного фінансування армії для оборони та захисту територіальної цілісності Фінляндії, особливо на східних кордонах. На думку багатьох фінляндських політичних аналітиків 2013 р. стане для президента Саулі Нійністьо та лідера партії "Справжні фіни" – Тімо Сойні роком політичної єдності у зовнішньополітичній риториці: від питання щодо можливого виходу Фінляндії з Єврозони до можливого вступу в НАТО.

12-й Президент Фінляндії – Саулі Нійністьо

Боротьба iз забрудненням

   У листопаді 2012 р. поблизу фінляндського міста Йоенсуу стався витік отруйних відходів з нікелевої шахти в містечку Талвіваара. Аварія загрожувала обернутися найбільшою екологічною катастрофою в історії країни. За даними фінляндських екологів, рідкі отруйні відходи з шахти, що містять важкі метали (уран, нікель) і токсичні хімічні речовини, виплеснулися у найблищі водойми. За даними Гельсінського центру радіаційної та ядерної безпеки, в одному з струмків в трьох кілометрах від Талвіваара концентрація урану в 50-80 разів перевищує норму, але поки вона не загрожує здоров'ю людей.

   Фінансування шахт з видобутку нікелю та руди у Талвіваара відбувається з бюджету Фінляндії, на яке дав згоду уряд Юркі Катайнена. Про те, інцидент з витоком хімічних речовин у водойми спричини не тільки екологічний, але й політичний колапс. У Гельсінкі представники партії "Справжні фіни" та просто не байдужі до екології мешканці столиці Фінляндії провели демонстрацію "Stоp Таlvіvааrа!", метою якої стало висунення вимог щодо закриття шахт у Талвіваара і виплати мешканцям цього населеного пункту відшкодувань.

   На думку Тімо Сойні, лідера партії "Справжні фіни" компанія TalviVaara в свій час отримала ліцензію на видобуток сировини на хибних підставах. Тому націоналісти вимагають переглянути питання про видачу ліцензії цій гірничо-видобувній компанії. Учасники акції зібралися біля будівлі Едускунти, звідки вони пройшли до будівлі Міністерства промисловості та праці Фінляндії, де вони передали петицію міністру праці Лаурі Іхалайнену представнику Соціал-демократичної партії. Демонстранти вимагали від міністра реальних дій, замість слів. Після цього учасників ходи зустрічав міністр навколишнього середовища Віллі Нійністьо від Партії Зелених, який підкреслив, що подібних екологічних проблем більше не повинно виникати, однак протестувальники не повірили цьому і повернулося до будівлі Едускунти. Протест закінчився мирно виступом депутатів-націоналістів, які закликали боротися з бюрократією.

Акція проти забруднення шахт Талвіваара

Від передвиборчих гасел до реальних дій

   28 жовтня 2012 р. стало вирішальним днем для Фінляндії – на виборах до муніципальних рад "Справжні фіни" зуміли не тільки збільшити свій рейтинг на +7,2%, але й свою присутність в муніципалітетах у двічі – у порівнянні з 2008 р. в місцевих радах було 440 депутати-націоналісти, відтепер їх вже 1195. Лідер націоналістичної партії "Cправжні фіни" Тімо Сойні на початку листопада 2012 р. в інтерв'ю фінському телеканалу YLE заявив, що його партія зможе вивести з промислової кризи країну завдяки активній протидії політиці мультикультуралізму, посиленню участі представників титульної нації у самоврядуванні, однак не полишаючи депутатських крісел, а лише омолодивши кадри новими професіоналами.

   Економічна криза об'єднала фінів, надала нового поштовху фінському націоналізму, зробивши партію "Справжні фіни" флагманом національного відродження в політиці. Вже на першому сесійному засіданні муніципальної ради Еспоо 26 листопада 2012 р. фракція "Справжніх фінів" ухвалила рішення про відновлення діяльності місцевого заводу Nokia та збільшення його персоналу з 1,5 тис. осіб до 3 тис. осіб, що має позитивно відбитися на рівні зайнятості в Еспоо.

   Тим часом 21 грудня 2012 р. депутати Едускунти прийняли бюджет Фінляндії на наступний рік. У підсумку п'ятиденного розгляду, до бюджету не було внесено жодної зміни, хоча опозиція у вигляді націоналістів з фракції "Справжніх фінів" змусила парламентарів голосувати майже не 400 разів. Проект бюджету, представлений фінансовою комісією, був схвалений без змін. Остаточна цифра бюджету склала 54 млрд. євро. Розгляд та прийняття бюджету зайняло в Едускунті в цілому майже 3 місяці. Опозиція представила найбільшу кількість пропозицій щодо змін у бюджеті. Більшість побажань традиційно стосувалися видатків міністерства зв'язку і міністерства транспорту. По завершенні розгляду бюджету, парламентарі проголосували і з приводу довіри уряду – недовіру уряду висловили депутати з фракції "Справжні фіни", більше їх ніхто не підтримав.

Тімо Сойні – лідер партії "Справжні фіни"

   «Гасла і агітація закінчились, прийшов час реальних дій та справжньої політики. "Справжні фіни" стануть форпостом фінської національної самоідентичності в політиці як республіканського, так і місцевого рівня. Жоден голос відданий на виборах нам не буде втрачений, навпаки, ми зробимо все аби вивести Фінляндії з кризи завдяки підтримці нашого виборця. Досить годувати Грецію та Італію, ми маємо забезпечити своїх громадян гідною зарплатнею та пенсією. Уряд Катайнена-Урпілайнен довів багату Фінляндію до напівжебрацького стану, ми маємо все повернути на місця, як це було на початку 2000-х. Від сьогодні ми всі маємо усвідомити, що підтримка населення у 2012 році має бути виправдана і закріплена реальними справами у 2013 році» – заявив Тімо Сойні на урочистих партійних грудневих зборах в Еспоо де він очолив місцеву раду.

Замість висновків

   Як і багато інших націоналістичних партій Європи та ЄС "Справжні фіни" ведуть послідовну боротьбу за національну справедливість на всіх рівнях – від муніципальної ради у маленькому провінційному містечку до столичної Едускунти. Фінські націоналісти протягом останніх двох років довели всім, що вони – реальна сила, яка може впливати на ситуацію як в межах, так і поза межами Фінляндії. Незважаючи на різного роду абсурдні звинуваченні у ксенофобії та неонацизмі від лівих партій та організацій, рейтинг "Справжніх фінів" тільки зростає. Реальні дії – захист населення від безробіття і мультикультурності довів правдивість гасел фінських націоналістів.

Kansallisuusaate – рelastus Suometä

   Таким чином, ми – українські націоналісти, маємо брати приклад з наших фінських побратимів. Фракція ВО "Свобода" у Верховній Раді України має розгорнути масштабну боротьбу з українофобією та повернути нарешті Україну українцям. Досить ходити маршами, час реальних дій! Не можливо збудувати сильну державу сидячи в кав’ярні чи з прапором на майдані, державу будують люди з революційним запалом у серці! Прагнемо більше ніж просто фракції – націоналістичного уряду та президента-націоналіста. Лиш так збудуємо українську Україну.

Автор – Денис Ковальов

(світлини взяті з сайту aamulehdenblogit.ning.com)

"Справжні фіни" – переможна сенсація

  28 жовтня 2012 року стало вирішальним днем не тільки для України, де відбулись довгоочікувані парламентські вибори, але й для Фінляндії – у цій північноєвропейській країні населення обирало депутатів у муніципальні ради. Як не дивно, але вперше за все існування незалежної Фінляндської Республіки провладні партії використали технології для дискредитації партії "Справжні фіни" в очах пересічних мешканців назвав фінських націоналістів ідейними наступниками Адольфа Гітлера.

Логотип партії ''Справжні фіни''

   Цей успіх — результат протесту фінів проти традиційних партій, який здатен докорінно змінити політичну сцену Фінляндії. Останніми роками політичний клімат у цій країні став більш радикальним, і "Справжні фіни" спромоглися цим скористатися. Деякі фінські експерти вважають: "Справжні фіни" спромоглися публічно сказати речі, про які народ думає, але яких не здатен сам озвучити. Розуміння небезпеки імміграції має постійно бути на політичному порядку денному. Аби не довести ситуацію до такого стану, коли негативні тенденції виявляться незворотними. До того ж метушня навколо Греції, Ірландії і Португалії не могла не позначитися на результатах виборів. Оскільки фіни переконані, що немає жодного сенсу фінансувати країни-марнотратники.

   Цієї неділі у Фінляндії відбулися вибори до муніципальних рад. В цілому, в порівнянні з місцевими виборами 2008 року, в мінусі опинилися всі політичні партії, за винятком фінських націоналістів – "Справжні фіни" зуміли збільшити свій рейтинг на +7,2%. Найбільшої поразки отримала Соціал-демократична партія Фінляндії, а саме -1,7% – для СДП результат цих місцевих виборів став найгіршим за останні 50 років. А от Національна коаліційна партія втратила лише –1,6%.

Післявиборчий рейтинг партій

   Після підрахунку 100% голосів на виборах до муніципальних рад стало зрозуміло, що формальним переможцем стали консерватори – Національна коаліційна партія прем’єр-міністра Юркі Катайнена, яка отримала 21,9% голосів. Це вже третій поспіль успіх Національної коаліційної партії, чий кандидат Саулі Нійністьо минулої зими переміг на президентських виборах. Соціал-демократична партія Фінляндії отримала 19,6% голосів, показавши другий результат на цих виборах. Партія Фінляндський центр отримала 18,7% голосів посівши третю позицію.

   Напередодні голосування багатьох цікавило, чи вдасться "Справжнім фінам" повторити успіх 2011 року, ставши справжніми переможцями парламентських виборів. Формально – не вдалося. "Справжні фіни" стали четвертими отримавши 12,3% голосів. Підсумок цьогорічних муніципальних виборів засвідчив про повернення Фінляндії до старої доброї "системі трьох великих партій", де основна політична боротьба буде відбуватися між СДП, Фінляндським центром та Національною коаліційною партією. Результати решти партій після підрахунку 100% голосів: Зелений союз – 8,5%, Союз лівих сил – 8%, Шведська народна партія – 4,7%, Християнсько-демократична партія Фінляндії – 3,7%.

Лідери партій переможців

   Проте не все так просто. Незважаючи на те, що "три великі партії" набрали найбільшу кількість голосів, чисельна перевага за "Справжніми фінами", які зуміли збільшити свою присутність в муніципалітетах у двічі – за них проголосували більше 307 тис. виборців, що майже на 170 тис. більше, ніж чотири роки тому. Тепер у фінляндських муніципальних радах 1195 депутатів-націоналістів (у порівнянні з 2008 роком – 440 депутати-націоналісти). Такого помітного плюса за кількістю отриманих голосів більше не в змозі пред'явити жодна з партій, які брали участь у виборах. Навпаки, кожна з найбільших політичних партій Фінляндії втратила приблизно 50 тис. голосів порівняно з 2008 роком.

   У той же час результат цьогорічних місцевих виборів у Фінляндії означає, що в багатьох муніципальних радах, в особливості у сільській місцевості, "Справжні фіни" суттєво похитнули позиції Фінляндського центру та Національної коаліційної партії. Партія Фінляндський центр отримала найбільші фракції у провінціях Лапландія, Оулу, Центральна Фінляндія, Вааса, Північна Карелія, Південне і Північне Саво. Національна коаліційна партія лідирує в Гельсінкі, у провінціях Уусімаа, Варсінайс-Суомі, Канта-Гяме, Пяйят-Гяме та Пірканмаа. У СДП найбільші фракції в провінціях Сатакунта і Кюмі.

Мапа електоральних вподобань

   Лідер "Справжніх фінів" Тімо Сойні після оголошення 100% результатів виборів заявив, що "Справжні фіни" стали єдиними реальними переможцями на цьогорічних виборах до муніципальних рад. За словами Тімо Сойні, результат виборів є величезною перемогою фінської нації у боротьбі із економічною кризою не тільки у Європі, а й власне у Фінляндії. "Справжні фіни" зуміли збільшити свою підтримку у всіх виборчих округах, проте найбільше – на сході та півночі Фінляндії. Так, у Північній Карелії зростання рейтингу "Справжніх фінів" склав 10,2%, у Лапландії – 9,4%, у Південному Саво – 8,1% і в Північному Саво – 8,2%. "Справжні фіни" увійшли в трійку найбільших фракцій у багатьох містах, зокрема, у Вантаа, Гямеенлінна, Коувола, Лахті, Порі та Рованіємі. Найбільші фракції "Справжні фіни" створили в муніципальних радах Кігно та Уурайнена.

   На думку багатьох політичних оглядачів Фінляндії, перемога "Справжніх фінів" на виборах до муніципальних рад означає, що тепер фінські націоналісти почнуть відігравати суттєву роль у муніципальній політиці. Низька явка виборців стала розчаруванням для багатьох, насамперед для політиків. Тімо Сойні назвав катастрофічною цифру в 58,2%, пояснюючи це "виборчим марафоном" – за останні 18 місяців фінам довелося голосувати вже втретє. А чинний прем'єр-міністр Фінляндії та лідер Національної коаліційної партії Юркі Катайнен вказав на те, що активність виборців була важлива саме зараз, коли фінське суспільство переживає випробування старінням населення та економічною реструктуризацією.

Тімо Сойні – лідер партії ''Справжні фіни''

   Шоком для цих муніципальних виборів стала поява в списках багатьох партій, особливо СДП, Партії Фінляндського центру та Національної коаліційної партії, більше 700 кандидатів-іммігрантів, вихідців з країн Африки та Азії, частині з них вдалося заручитися підтримкою виборців. Наприклад, в новий склад Гельсінської міської ради увійшло четверо іммігрантів – 2 вихідців з Сомалі, 1 виходець з Сирії і 1 виходець з Уганди. Наступні ж вибори до фінляндських муніципальних рад, які пройдуть через чотири роки, будуть проходити вже в абсолютно інших умовах – кількість муніципальних рад, згідно із запропонованими урядом Юркі Катайнена планом реформ, може скоротиться у двічі.

   Сьогодні "Справжні фіни" ставлять перед європейцями дуже непросте запитання: «Куди має йти Європа?» Адже голоси національного піднесення у Фінляндії почули всі європейці, і стає дедалі очевидніше, що в такому вигляді, в якому нині функціонує ЄС, він далі існувати вже не може. Країна-континент на кшталт Австралії, до якої ведуть зверхники ЄС не влаштовує багатьох. І розмивання берегів національної самобутності іммігрантами з країн третього світу, фактично, забезпечило перемогу євроскептиків у Фінляндії.

Остаточні результати муніципальних виборів

   Отже, можна сміливо констатувати безперечну перемогу націоналістичних сил у Фінляндії та Україні як на виборах до муніципальних рад, так і до Верховної Ради України. Що і як би там не казали різні політологи і соціологи, але факт залишається фактом – відродження націоналізму не тільки поширюється країнами Європи, але й набирає шалений розмах. Так, приклад Фінляндії і вже від вчора – України, дає сподівання на те, що пригноблені титульні нації нарешті скидають з себе кайдани окупаційного літургічного сну і йдуть до перемоги.

   Рука свідомого українця не здригнулась 28 жовтня змінити все на свою користь віддавши голос ВО "Свобода", так само не здригнулась рука свідомого фіна віддати на виборах до муніципальних рад голос "Справжнім фінам". Тому, очікуємо вже невдовзі докорінних позитивних змін, і хай нарешті олігархи та окупанти отримають "своє"!

   Слава нації!

Автор – Денис Ковальов

(світлини взяті з сайту yle.fi)