Південна Африка небезпечна не тільки для європейців

Старі суспільно-політичні еліти Африки не в змозі зупинити бажання молоді йти власно обраним шляхом. А тому, невдовзі чорний континент можуть сколихнути потужні міжнаціональні конфлікти, які зачеплять не тільки відсталі країни як Сомалі чи Південний Судан, але й відносно стабільні й заможні як Сенегал чи Екваторіальна Гвінея. Нещодавно Нігерія оголосила про термінову евакуацію своїх громадян із Південно-Африканської Республіки через... прояви ксенофобії та расизму!
   Як виявилося, упродовж вересня нігерійський уряд терміново висилав літаки, аби безкоштовно повернути на батьківщину нігерійців. Головна причина такого кроку — бунти, які спалахнули у більшості південноафриканських містах, спрямовані проти нігерійської громади. За повідомленням місцевої преси, громадяни ПАР невдоволені станом речей на ринку праці, оскільки нігерійці готові братися за ту саму роботу, що й південноафриканці, але не вимагаючи при цьому високої зарплатні.
   Крім того, на рівні з цим в околицях Кейптауна, Преторії, Дурбана, Блумфонтейна збільшився рівень злочинності завдяки поширенню нігерійськими бандами наркотиків. Зазначається, що нинішні протести загострилися після вбивства у Йоганнесбурзі південноафриканського таксиста нігерійським наркоторговцем. Після цього обурена юрба почала грабувати нігерійські крамниці та вбивати власників, водночас поліція не в змозі зупинити ґвалт вже кілька тижнів, тому уряд ПАР залучив армію до наведення правопорядку.
   Цікаво, що відповідь нігерійців не забарилася — у містах Лаґос, Бенін-Сіті та Ібадан громади південноафриканців зазнали нападів зі сторони місцевих мешканців. Тим часом погроми у ПАР викликали побоювання сусідів: Замбія відклала товариський футбольний матч на знак протесту проти "чорної" ксенофобії; Ботсвана рекомендувала своїм громадянам бути обережними, перебуваючи у південноафриканських містах; Мозамбік перекрив кордон на невизначений термін до нормалізації ситуації.
   Як бачимо, чорний расизм, котрий плекають південноафриканські урядовці понад 20 років, дає свої невтішні плоди. Тепер не тільки білі (європейці, американці та бури) є об'єктами нападів і жорсткого поводження, але й такі ж самі чорні африканці. Ксенофобські атаки в ПАР набувають небачених масштабів і можуть призвести до міжнаціональних конфліктів на континенті, що призведе до нової міграційної хвилі, яку світ може не витримати.

За матеріалами "Daily Post"

Пропаганді наркотиків не місце на наших вулицях

Доки в Україні триває війна за власну державну самостійність, деякі підприємливі ділки вирішили збагатитися, отруюючи українців. Наркомафія почуває себе безкарною, оскільки очевидним є те, що злочинців покривають зі сторони керівництва так званої поліції. Адже не секрет, що за спиною у тих, хто поширює наркотичні речовини стоять впливові особи з правоохоронної системи, котрі отримують відсотки від продажу отрути.
   Крім того, не варто забувати, що на свободі наркоділки, котрих співробітники МВС затримували "на гарячому" під час того, як вони заробляли гроші цим чорним бізнесом. Однак продавці та розповсюджувачі наркотиків не потрапили за ґрати. Доказом тому слугують сотні написів на стінах будинків, на вулицях нагих міст, котрі оголошують, де можна отруйні речовини купити.
   Мова навіть не йде про масове поширення в навчальних закладах! Адже всі знають, що наркомафія активно працює з молоддю саме поблизу вишів і шкіл. У зв'язку з цим, свідома патріотизму українська молодь оголошує війну розповсюджувачам отрути й першочергово звертаємося до простих громадян, допомогти побороти наркомафію.
   Пропаганді наркотиків не місце на вулицях наших міст! І нехай підтвердженням наших слів слугує теза славетного Олега Ольжича: «Не знаю нічого гидшого, як юнак в лакерах, молода здорова людина, син народу, що корчиться в лютих муках, людина, яка думає тільки, що ввечері танці; ану, трохи аскетизму, трохи пориву і уміння відмовити собі в ласощах життя в ім'я вищої цілі!». Бо ж не слова, ми завжди дію несемо в народ!

За матеріалами "Карпатської Січі"

Скляні бджоли стали реальністю?

Пророцтва геніальних антиутопістів ХХ-го століття збуваються зі швидкістю, яка лякає. "Чудесний новий світ" вривається у наші життя перетворюючи красу світу на контрольовану вздовж і впоперек штучну техносферу. Точність пророцтв іноді лякає. Дійшло вже і до передбачених Ернстом Юнґером штучних бджіл!
   Як відомо, останнім часом у світі спостерігається масова загибель бджіл, передовсім через "синдром раптового покидання колоній" – тобто робочі особини просто летять геть з вулика і не повертаються (ймовірно, здихають). Серед визнаних причин проблеми – надмірне використання хімікатів (пестицидів, гербіцидів, фунгіцидів, тощо). Серед не зовсім визнаних – активна поява ГМО-культур та вплив електромагнітного випромінювання, спричинене появою мобільного зв'язку. Останні дві причини визнаються не охоче зі зрозумілої причини, ніхто не хоче втратити перспективні мільярдні прибутки.
   Однак навіть проблеми пекельної хімізації сільського господарства цілком достатньо. Волання проплачених гуманістів про те, що хімія рятує планету від голоду лишаються дещо лицемірними. Адже бджоли запилюють третину сільськогосподарських культур, які споживають люди, а тому "зелена революція" (як і більшість інших розрекламованих дарунків проґресу) створює ще більше проблем, аніж вирішує (принцип контрпродуктивності). Проблема з бджолами найбільша e таких країнах, як США (через відсутність регуляцій, оскільки "права бізнесу" понад усе) і КНР (через відсутність регуляцій тому, що китайці – це люди-біороботи).
   Який вихід знайшли капіталісти? Зменшити використання хімікатів? – Ну звісно, що ні. Вони почали розробляти штучних бджіл-дронів. За це взялись вчені Гарвардського університету спільно з американським гігантом роздрібної торгівлі "Walmart", який виходить на ринок виробництва харчів (радше харчозамінників для людей). Штучні бджоли надаються до віддаленого контролю, літають, плавають, чіпляються до різної поверхні та здатні визначати "шкідливих комах". Не відомо, правда, чи вміють жалити. Загалом все виглядає так, як змалював у своїй повісті Ернст Юнґер.
   Тому одразу зрозуміло, що про продукти бджільництва, які настільки корисні людям, та про запилення квітів і рослин мова не йде взагалі. Адже навіщо сучасним людям-біороботам мед і красиві живі квіти? – Головне ж бо, заробіток капіталістам, а про здоров'я подбає корпорація "Bayer". Як бачимо, проґрес швидко досягає своєї мети – перетворення світу у сіру промислову буденність, де усе живе буде замінено технічними "новаціями" та роботами. 

За матеріалами "Зентропа Україна"

Хмільний ефект мухомора

Відомий американський письменник Георґ Кеннан побував у Західному Сибіру в 1885 р. – щоб познайомитися з системою тюрем і становищем в'язнів. Його книга "Сибір!" зажила гучного розголосу, її було перекладено на мови всіх європейських держав. Із живого конгломерату його вражень, що цікаві й сьогодні, виберу лише окремі – в плані розмови. Неспроста, звичайно, він говорить про «два великі російські заклади – церкву й кабак», ставлячи церкву на перше місце, хоча цим зовсім не звеличує аж так місце церкви, й аж так не применшує місце кабака: поставлено ж поряд, як рівновеликі величини! Й спостережливий американець не помиляється – до такого відкриття доходили як до нього, так і після нього.

   Не можна, не жахаючись, читати про сибірські тюрми й сибірську каторгу, але водночас не можна, не жахаючись, читати в Георґа Кеннана про сибірську волю, про сибірське село, яке страшенно схоже на тисячі й тисячі інших. «Села... складалися, звичайно, з двох рядів ізб, що тягнулися на дві-три верстви вздовж брудної сільської вулиці, без будь-якої прикмети рослинності. Єдиною зеленню була ялинова гілка, яка висіла над входом до кабака. Кабаки ці, що носять масу всіляких назв, являють для держави дуже важливе джерело прибутку, а мужиків доводять до торби; вони одні виною цього запустіння й злиднів, які кидаються спостерігачеві в очі при вигляді села на великому сибірському тракті. У Західному Сибіру припадає на одну школу 30 кабаків, а в Східному Сибіру – навіть 35. У країні, де між можливістю вчитися і нагодою напитися існує таке співвідношення, не можна вимагати порядності, охайності і благополуччя».
   Книга "Сибір!" американця Кеннана і "Архіпелаг ГУЛАГ" москаля Солженіцина перегукуються, об'єднуючи начебто дві несумісні дійсності – царську й секретарську, та насправді це одна каторжна дійсність, що належить одному народу, який породжує деспотизм зі свого нутра, і який потребує деспотизму на свої голови. Уже з прикінцевих сторінок цього "ГУЛАГу" минулого століття хочеться переказати один розкішний епізод – тут якраз і йдеться про дві такі рівновеликі величини, як "кабак" і "церква": я поміняв їх місцями, бо і в розповіді американця так...
   Не доїжджаючи до Чіти миль п'ятдесят, у селі Туриново-воротному, їдучи на перекладних, не могли поміняти коней, бо всі жителі цього села без винятку були п'яні. По вулицях літали сани з парубками та дівчатами, що в співах надривали горлянки. Поштова ізба –  переповнена розпашілими від горілки людьми. Ніде ні поштмейстера, ні ямщика, а староста був такий п'яний, що не міг триматися навіть з допомогою костура. Американець Кеннан довідався, що місцевий священнослужитель стільки "заклав за галстух", що його відправили додому на санях. Усі жителі села були п'янісінькі в дим – хто ж запряже коней? Крім гостей і якогось грудного маляти, не було жодної тверезої істоти. Батько цієї дитини, молодий офіцер, був п'янісінький – і збирався в дорогу. Він зняв зі стіни свою шаблю й передав її урочисто своїй дружині з проханням покласти в сани. П'янісінька його дружина відмовилась, то він театральним жестом притиснув шаблю до грудей і сказав, що покладе її сам  –  свою "першу наречену" – та й зразу ж випустив шаблю з рук і навряд би чи підняв без допомоги "другої нареченої". Нарешті, вдалося знайти п'яного старосту, якому довго довелося втовкмачувати, що потрібні коні. Той записав Кеннана як людину з "Сусідніх Штатів". Вийшли надвір, староста закричав: «Андрію! Коней!» У відповідь – дикий сміх п'яного натовпу. Староста поскаржився: «Вони всі п'яні! Це кара Божа!».

   Минав час, нарешті молодий офіцер перецілував усіх жінок у кімнаті і подався до саней, за ним – жінка з дитиною і шаблею в руках. Появилися два п'яні священики, пересіли з дрожок на поштові сани, до божевільне п'яних мужиків, та й поїхали. Вже було втрачену всяку надію виїхати, коли появився один, цілком тверезий ямщик і сказав, що коней знайдено. П'яний чиновник, увійшовши в чиновницький раж, накинувся з лайкою на нещасного ямщика й оштрафував на 50 коп.: «напевне, за його тверезість або за те, що він осмілився запрягти коней!» Зрештою, виїхали з села, яке втратило глузд. Що ж тут сталося?
- Тут освячували нову церкву, – сказав ямщик серйозно.
- Освячували церкву! – вкрай здивувався американець. – Хіба тут скрізь отак освячуються церкви?
- Я не знаю... П'ють інколи. Після молебну було гуляння, дехто напився.
- Дехто? Ви хочете, напевне, сказати, всі. Ви єдиний тверезий чоловік у всьому селі. Як це пояснити?
- Я не християнин, - відповів він холодно, – я бурят. І сам Кеннан так завершує цей епізод: «Єдиний тверезий чоловік на все село з населенням у 300-400 чоловік був язичник, і цього язичника присудив християнський чиновник до штрафу в 50 коп. за те, що він не напився п'яний, як інші добрі громадяни і не виявив цим своєї поваги до нової будівлі і до «святої православної церкви».
   Церква і шинок – дві підвалини національної свідомості! Ось зі "Слова про бражника": «Быть неки бражник и зело много вина пил вовся дни живота своего, а всяким ковшом господа бога прославлял и часто в нощи богу молился». Як то мовиться українською – скляний бог...

Автор – Євген Гуцало

Алкоголь та тютюн – засоби націоциду

З усіх відомих людям наркотиків тільки алкоголь і тютюн не перебувають під забороною законів, тому що вони служать могутнім світу цього зброєю для власного збагачення та експлуатації людей, для вчинення нелюдських злочинів. Алкоголь і тютюн: 1) руйнують здоров'я мільйонів людей; 2) призводять до появи на світ сотень тисяч, ба навіть мільйонів дефективних дітей; 3) впливають на рівень злочинності; 4) знижують продуктивність праці, збільшують брак і аварії на виробництві; 5) впливають на зростання смертності в суспільстві, скорочують тривалість життя людини на 15-20 років… Але найсильніше і згубно алкоголь впливає на мозок і репродуктивні органи людини, що веде до руйнування і загибелі не тільки людини сьогодення, а й людини майбутнього як розумної істоти.

   При тривалому вживанні алкоголю перероджуються та атрофуються тканини та клітини мозку – спочатку відбувається атрофія великих півкуль і мозочка, розрідження й запустіння кори мозку в зв'язку з загибеллю коркових нейронів. Зміни структури головного мозку виникають вже при помірному споживанні алкоголю. Шведські вчені встановили, що після 4-х років вживання спиртних напоїв мозок зменшується у розмірах та зморщується через загибель мільярдів клітин кори мозку. Вже давно кращі розуми людства вимагають узаконити заборону на вживання цих наркотиків (алкоголю та тютюну), розповсюдити на них закон про боротьбу з наркоманією. Ще 80 років тому 800 лікарів з Англії, Німеччини, Австрії звернулися з відозвою до людства припинити вважати алкоголь харчовим продуктом і віднести його до наркотичних отруйних речовин.

   Однак, вчені та військові фармацевти вважають інакше. Нажаль, алкоголь та тютюн, можна використовувати як військову зброю масового знищення, а також, є певним управлінським інструментом. Адже чарку та цигарку кожен бере з власної волі. Воля – це вже завершальний етап, коли вся чорнова підготовча робота повностю виконана. У цьому сенсі і військову зброю найчастіше беруть у руки теж з власної волі, роблячи це з бажанням та ентузіазмом. Потрібно просто розуміти принципи управління людьми в обхід їх свідомості. Коли кожен в міру свого розуміння робить те, що хоче, те, що він вважає за необхідне, може зреалізувати якийсь чужий для нього сценарій, добре відомий і бажаний для когось іншого.

Життя має бути здоровим!

   Те, про що йде мова, дуже далеко від будь-якого сорту антиалкогольної, антитютюнової пропаганди. Тому як все це на кшталт «Мінохоронздоров'я попереджає!..» в дійсності працює як сама пряма реклама тютюну та алкоголю в середовищі підлітків, через що сприяє зміцненню дурних звичок в свідомості суспільства. Адже заборонений плід завжди солодкий.

   Алкоголь і тютюнові вироби є зброєю геноциду, що підриває генофонд країни, генофонд наступних поколінь. Такий "постріл" спрацювує миттєв: по-перше, всі бачать яка "куля"  летить, а по-друге, поразка від такої "кулі" – локальна. Якщо ж ви впровадили у власній родині традицію пиття, то через кілька поколінь зникне вся родова лінія. Це доведено індіанськими племенами Північної Америки завдяки "вогняній воді". Не менш вражаючі результати дала й операція щодо споювання української нації всіма її сусідами-загарбниками. Починається все як завжди за класичними канонами – забороною на вживання та виробництво алкоголю. Заборонений плід, як вже відзначалось, завжди солодкий, на піку незадоволеного попиту вкидається спирт-рояль, і далі процес пішов. Спирт, як відомо, використовують для знежирення і очищення різних поверхней. Коли він потрапляє в кров людини, то червоні кров'яні клітини (еритроцити) набувають нову властивість, вони починають злипатися один з одним, утворюючи грона, розмір яких визначається кількістю випитого алкоголю.

   До зброї геноциду відносяться, перш за все, алкоголь, тютюн, наркотики, генну інженерію, ТБ та комп'ютерну залежність,. Наркотизація, підрив генофонду підконтрольної країни здійснюється, як правило, в обхід свідомості, через м'яке підштовхування на цей шлях впровадженням у суспільний розум традицій, приказок пов’язаних з наркотичними засобами на кшталт алкоголю. При цьому більша частина суспільства ці схеми зомбування не усвідомлює і вважає, що вживання алкоголю і тютюну – це їхній особистий вибір. А між тим, вам не вдасться знайти, приміром, жодного фільму, який не демонстрував би сцени паління і пиття алкоголю. Не майте сумнівів, що українці мають справу з системою комплексного зомбування, відпрацьованою знахарями концептуальної загарбницької влади, бо без наркотизації населення сформувати з народу стадо, забезпечити його керованість в принципі неможливо. Ще з часів Катерини II був відомий цей алгоритм: «П’яним народом легше керувати…».

Українці – твереза та здорова нація

   Багатьом здається, що алкоголь і пристрасть до нього виникли самі по собі. А між тим інструмент наркотизації біологічних популяцій запозичень знахарямизагарбниками з життя комах. Як відомо, мурашники, як і бджолині вулики, це ієрархічно організовані співтовариства з чітко розписаними ролями для всіх учасників, серед них виділяються й окремі охоронні загони. Напад на мурашник з боку інших комах – справа мало перспективна в силу добре організованого протистояння. Однак боротьбу з мурахами обманним шляхом виграють ломехузи. Їх прийом – наркотизація. Ломехуза здатна виробляти і видаляти з організму алкоголь. На початковому етапі ці комахи нешкідливо розміщуються біля входу в мурашник. Алкоголевмісткі виділення спеціальної залози, розміщеної в області лапок ломехузи, споживаються мурахами, після чого від їхньої колишньої організованості не залишається і сліду. Завершується ж справа розоренням цього мурашника іншими комахами.

   Перенесення цього алгоритму в людське суспільство продемонструвало його бездоганну працездатність. І далі справа полягає лише в тому, щоб суспільство не осмислило, що це привноситься ззовні зі злим умислом, а сприймає цю зовнішню агресію як власні традиційні пристрасті. Перемогти алкоголь і тютюн можна лише на світоглядному рівні, розпізнавши його як зброю геноциду. За даними фахівців 100 г горілки незворотно знищують близько 1 млн. нейронів. Синдром похмілля – не що інше як процес, пов’язанний з видаленням з головного мозку загиблих через відсутність кровопостачання нейронів. Тіло ліквідує загиблі клітини, з цим і пов'язані ранкові головні болі. Людина, яка вживає алкоголь вже на ранок, в буквальному сенсі слова, мочиться своїми власними мізками. Таким чином, будь-яке, навіть одноразове споживання алкоголю, змінює можливості головного мозку і перш за все його тонких структур, що відповідають за психіку розуму та інтуїтивних прозрінь. Не випадково, Всесвітня Організація Охорони Здоров'я однозначно класифікувла алкоголь як одну з різновидів наркотичних засобів.

Зупинись! Досить вживати отруту!

   Найбільш суспільно небезпечними напоями є пиво і шампанське (ігристе вино), саме з них починається рух кривою доріжкою, і перш за все дітей та жінок. Пиво – це трамплін до героїну, про цю зв'язку говорить світова статистика. Багаторазове підвищення ефективних обсягів виробництва і реклами пива дає дзеркальні результати у поширенні наркотиків – це прямий зв’язок з наркокартелями світу. Важливо з'ясувати для себе, що між пивом, цигаркою та героїном різниця точно така ж, як між пістолетом Макарова та балістичної ракетою. Призначення одне і те ж, а ось забійна сила різна.

   А що ж до паління? Якої шкоди завдає воно? Тютюн по фізіології впливу на організм людини подібний до алкоголю, так як призводить до тих самих порушень кровопостачання головного мозку, хоча і за допомогою інших механізмів. З димом тютюну через легені курця в кров потрапляє багатомірна гамма отруйних речовин, через що приводяться в дію захисні сили організму, кровоносні судини починають спазмувати, стискатися, перешкоджаючи проникненню отрути через кров в тонкі структури мозку.

   Якщо споживання тютюну та алкоголю мають такі катастрофічні наслідки, то чим пояснити повсякденне поширення алкоголю, тютюну, наркотиків? За великим рахунком, відповісти на це питання можна однією фразою. За їх поширенням стоять століттями відпрацьовані алгоритми та їх насадження в суспільстві. Багато хто намагається спростувати такі висновки. Та які там схеми, це особистий вибір кожного – робити це тому, що хочеш цього. Світогляд людини формується виключно навколишнім середовищем. У тіпографії, коли ви пропускаєте білий аркуш паперу, на виході буде отриманий той відбиток, який містить матриця. Кожна народжена людина потрапляє під таку ж цілеспрямовано створену інформаційну матрицю: п'ють у виставах, у фільмах, на телебаченні, в родині, і до закінчення школи ці зомбуючі програми спрацьовують, рідкісний випускник закінчує школу без алкоголю. Поспостерігайте за навколишніми, вас це здивує!

Автор – Андрій Мудрієвський