Південна Африка небезпечна не тільки для європейців

Старі суспільно-політичні еліти Африки не в змозі зупинити бажання молоді йти власно обраним шляхом. А тому, невдовзі чорний континент можуть сколихнути потужні міжнаціональні конфлікти, які зачеплять не тільки відсталі країни як Сомалі чи Південний Судан, але й відносно стабільні й заможні як Сенегал чи Екваторіальна Гвінея. Нещодавно Нігерія оголосила про термінову евакуацію своїх громадян із Південно-Африканської Республіки через... прояви ксенофобії та расизму!
   Як виявилося, упродовж вересня нігерійський уряд терміново висилав літаки, аби безкоштовно повернути на батьківщину нігерійців. Головна причина такого кроку — бунти, які спалахнули у більшості південноафриканських містах, спрямовані проти нігерійської громади. За повідомленням місцевої преси, громадяни ПАР невдоволені станом речей на ринку праці, оскільки нігерійці готові братися за ту саму роботу, що й південноафриканці, але не вимагаючи при цьому високої зарплатні.
   Крім того, на рівні з цим в околицях Кейптауна, Преторії, Дурбана, Блумфонтейна збільшився рівень злочинності завдяки поширенню нігерійськими бандами наркотиків. Зазначається, що нинішні протести загострилися після вбивства у Йоганнесбурзі південноафриканського таксиста нігерійським наркоторговцем. Після цього обурена юрба почала грабувати нігерійські крамниці та вбивати власників, водночас поліція не в змозі зупинити ґвалт вже кілька тижнів, тому уряд ПАР залучив армію до наведення правопорядку.
   Цікаво, що відповідь нігерійців не забарилася — у містах Лаґос, Бенін-Сіті та Ібадан громади південноафриканців зазнали нападів зі сторони місцевих мешканців. Тим часом погроми у ПАР викликали побоювання сусідів: Замбія відклала товариський футбольний матч на знак протесту проти "чорної" ксенофобії; Ботсвана рекомендувала своїм громадянам бути обережними, перебуваючи у південноафриканських містах; Мозамбік перекрив кордон на невизначений термін до нормалізації ситуації.
   Як бачимо, чорний расизм, котрий плекають південноафриканські урядовці понад 20 років, дає свої невтішні плоди. Тепер не тільки білі (європейці, американці та бури) є об'єктами нападів і жорсткого поводження, але й такі ж самі чорні африканці. Ксенофобські атаки в ПАР набувають небачених масштабів і можуть призвести до міжнаціональних конфліктів на континенті, що призведе до нової міграційної хвилі, яку світ може не витримати.

За матеріалами "Daily Post"

Американські ліберали "деколонізують" середньовічну історію

Чим ближче дата початку президентської кампанії у США, тим активніше проявляють себе різні лівацькі угруповання. Так, нещодавно у мічиґанському місті Каламазу відбувся щорічний Міжнародний Конґрес дослідників середньовічної історії, метою якого стало "перезавантаження" сучасних поглядів на період так званих "темних віків". Зокрема, учасники зібрання запропонували "викреслити" з навчальних посібників згадку позитивний вплив хрестових походів, Реконкісту і боротьбу з відьомством, адже це "відверта пропаганда сексизму та ісламофобії".
   Свої думки так звані дослідники Середньовіччя аргументували зростанням крайніх правих рухів у США та Європі та частими маршами білих націоналістів вулицями міст, де використовують середньовічні символи (кельтський хрест, щит тамплієрів, тощо). Аби зупинити "викривлене" позиціювання даних символів, було запропоновано передати міністерствам освіти США та Канади підписану учасниками згаданого конґресу петицію щодо "деколонізації" середньовічних досліджень задля протидії "білому расизму". Власне їх не лякає, що наступні покоління будуть вчити історію Середньовіччя переписану на догоду ліволіберальній меншості, головне — усунути білих чоловіків з посібників та обговорення суспільно важливих тем.
   Найголовнішою проблемою сучасних історичних досліджень доби Середньовіччя учасниками конґресу у Каламазу було визначено наукове поєднання романтичного націоналізму ХІХ ст. з інститутом держави як безпосереднім виявом національних прагнень того чи іншого народу. Щоб відкинути цей "ганебний пережиток минулого", було запропоновано акцентувати викладення важливих моментів середньовічної історії на основі толерантних, расово- та ґендерно-нейтральних поглядів не надаючи великої уваги саме білим чоловікам як таким, що здійснили великий внесок у розвиток людства. Таким чином, політизація історичної науки у США досягла чергової критичної позначки, що загрожує викреслити з суспільної свідомості правду про Середньовіччя не скореговане ліволіберальними тлумачами на догоду певним елітам.

За матеріалами "The New York Times"

Демографічний вибух і бразильське волевиявлення

Нещодавно пройшов перший тур виборів президента Бразилії. Ця країна є вельми цікавою для нас. Адже вона є домівкою для 500 тис. українців, які на відміну від діаспори у США та Канаді ще не занурились остаточно в морок лібералізму з усіма його хибами для суспільно-політичного устрою.
   Зауважимо, що Бразилія – найбільша країна Латинської Америки, і у часи наявності в Україні влади з більшою кількістю розуму аніж теперішня, співпраця з нею приносила видимі результати. Наприклад, зведення майданчика для запуску українських ракет "Циклон-4" на космодромі "Алькантара". Або ж переорієнтація бразильської економіки з РФ (у рамках BRICS) на Україну.
   Водночас ситуація останнього десятиліття вселяла тривогу. Адже влада в Бразилії перебувала у руках політиків ліволіберального напряму, які відзначались зокрема активними заходами щодо асиміляції білого населення, що зосереджено на півдні країни. Це здійснювалось шляхом квот у владі для кольорових громадян, а також сприянням переселенню мулатів і метисів з Півночі на відносно білий Південь.
   Нагадаємо, що 95% українців Бразилії мешкає саме у південному штаті Парана. І хоч тиск ліволіберального уряду здійснювався, як не дивно, передовсім проти німецької громади, українці теж страждали від цієї тенденції. Тож досить очікуваним є те, що в першому турі виборів президента Бразилії 46% голосів отримав саме Жаїр Болсонару – політик, якому приписують праворадикальні погляди, що є нащадком німецьких колоністів і дотримується традиційних цінностей.
   Досить цікава демографічна й географічна статистика першого туру бразильських президентських виборів. Перше, що впадає в око, це помітна кореляція між расовим складом і результатами. У штатах, де переважають білі бразильці, результат звісно ж за кандидата, котрий принаймні не прагне їх асимілювати.

   Зауважимо, що "білим" у Бразилії (на відміну від США) вважається той, в кого є хоч крапля крові від корінних народів Європи. Ще чіткіша кореляція з рівнем бідності, який по правді кажучи, в умовах Латинської Америки за дивним збігом обставин майже збігається з расовим поділом! Загалом, можна зробити висновок про те, що в Бразилії все сталось так само, як і на виборах 2016 р. у США: провідну роль відіграли демографія і рівень мобілізації білої меншини.

За матеріалами "Зентропа Україна"

Смерть, то справа людей, а не машини!

У наших братиків і сестричок, старших і менших, од чогось засіла в кістяних чавунках їхніх голів, страшна пристрасть. Полюбляють вони міряти свої та інші головешки, прицінюватися до надбрівних дуг і носів, аби тих, чиї носи, дужки та головешки не вписуються у закладений німцями й всіма іншими реєстр...

   Так от, тих усіх "непідходящих персон" прагнуть вони запхати у пічку чи у газову камеру і до побачення! Пристрасть не те, щоб добре, та нас всіх по добрій чарчині, чи по стрункому дівочому стану і випнутим череслам тягне... Та й всі ми не раз і не два ламали нелюбі нам носи й пробивали ненависні чиїсь голови. Ба, предки наші, встаючи з-під кам'яних хрестів шептали щось про спалені оранди, костьоли та синагоги, спаплюжені й кровію покриті майдани тої, ще жидівської Умані.
   Та все ж, це не те саме, що концтабірне життя! Не те, що газ у залізних кімнатах, не те, що розстріли над вигрібними ямами Зотоловерхого Києва на Дніпрі та інших городищ чужинських і нашеських. Тут треба ще сказати, що й самі такі ото установи придумані були любителями Рене Декарта і Томаса Ґоббса з Туманного Альбіону, щоб корити скотарів і землепашців бурів, людей прекрасної породи, яких ті ж англосакси хотіли звоювати й втихомирити. А за ними взялись усілякі їх послідовники-марксисти старої школи, що полюбили техніку і возвели її у свого ідола-Молоха. У свою чергу американці доростили тую-то техніку до транснаціональних корпорацій, а давши шанс пруссакам здійснити мілітарну революцію, перетворивши техніку на культ сили.
   Біда вже не у смерті, адже смерть лише лишається нам як чи не остання сакральна величина, їй, Слава Богу ще лишається бути. Біда в отій вражій техніці! Крім того, біда ще й у тому, що смерть несе не жиляста смаглява рука воїв чи тренована долоня ката, а суть машина. Вона забирає у смерті справжнє лице убивці! Хто тебе вбив, душе іновірська? – Мене Швачка стяв у Фастові. А тебе, нащадок його? – Молох залізний без назвиська. І нема в нього лику. І руки нема...
   Смерть, убивство – це чин великої ваги, за нього каються, без надії плачучи – Алілуя, як той же Микита Швачка в останній неспаленій церкві у вірші Великого Кобзаря. Як страшно і жорстоко – забрати в смерті вбивцю, відчужити від убивці – убієнного. У такому випадку виходить вже не смерть, не акт, а машина. А вбивати по списку, написаного рівним почерком клерка – хіба це по-справжньому? Це виходить математика, бухгалтерський розрахунок, а не буяння смерті. Це – не по справжньому! Бо в машинному алгоритмі знищення немає ні сакрального акту, ні життя взагалі – сама раціональна пустка.

За матеріалами "Renovazio"

Про шкідливість міжрасових схрещувань

Для початку нагадаю вам, що далеко не всі вчені визнають приналежність сучасних людських рас до одного виду homo sapiens. Цілком імовірно, що говорячи про раси ми говоримо про різні (хоча й доволі близькі) біологічні види, а не про підвиди одного виду. Як незаперечно свідчать факти, різні раси зробили різний вклад в скарбницю світової культури і науки. Першість европеоїдної (білої) раси тут є беззаперечною. Надзвичайно жалюгідно виглядають спроби окремих псевдовчених применшити роль європеоїдів. Наведу для прикладу таку поширювану ними побрехеньку: стверджується ніби весь світ користується так званими „арабськими” цифрами, і на цьому будується висновок ніби таке велике відкриття обійшлося без участі білої раси.

  Однак простий історичний аналіз розбиває вщент подібні „теорії”. „Арабськими” цифри називаються лише тому, що жителі Європи дізналися про них від арабів. Однак самі араби, запозичили ці цифри в Індії, тому заради історичної справедливості було б правильніше називати ці цифри індійськими. Індія, як відомо, була задовго до появи там арабів завойована арійськими племенами – вихідцями з Європи, що мали білу шкіру, світле волосся і блакитні або сірі очі. Білі арійці створили вищі касти індійського суспільства (каста або на санскриті „варна” – варна перекладається одночасно і як каста і як колір; відразу після завоювання в Індії було створено лише дві варни: білу-арійську і чорну-негроїдну; пізніше наслідком расового змішування стало ускладнення кастової системи). Саме представники вищої білої арійської касти і займалися в Індії наукою і філософією, саме вони і створили ту цифрову систему якою і користується весь сучасний світ. Цілком очевидно, що підкорені арійцями негроїди, зайняті рабською працею, не займалися інтелектуальною діяльністю.

   Таким чином, практично кожне велике відкриття виявляється пов’язаним з Білою расою.

  Останнім часом величезного поширення набула брехня пов’язана з недостатнім розумінням основ генетики. Так стверджується ніби від схрещування генетично віддалених особин (представників різних рас) народжуються більш здорові і більш талановиті діти.
  Однак реальність куди більш прозаїчна. Генетики підтверджують, що міжрасове схрещування в першому поколінні дійсно може дещо „розмивати” спадкову захворюваність (хоча й не обов’язково) – особливо якщо мова йде про генетичні хвороби, що мають яскраво виражену етнічну приналежність (тобто хвороби характерні для певних рас або етносів). У міжрасових гібридів першого покоління може проявлятися (а може і не проявлятися!) явище гетерозису, тобто „гібридної сили”. Але з іншого боку, міжрасові схрещування піддають величезному ризику імунну та інші філогенетично „молоді” системи організму, що особливо помітним стає вже починаючи з другого покоління!
   Тобто на практиці ми дуже скоро отримаємо покоління дітей з явними ознаками виродження, що несуть в собі абсолютно нові генні комплекси, своєрідні бомби уповільненої дії! При цьому може зростати сприйнятливість до інфекційних захворювань, реєструється зростання онкологічних захворювань, зниження рівня імунної та ендокринної систем, погіршуються функції вищої нервової системи, спостерігаються розлади розумової діяльності (зокрема спостерігається зростання схильності до містицизму і релігійності, дуже чітко це помітно на прикладі Латинської Америки і південних районів США – де міжрасові схрещування досягли свого апогею).

   В результаті міжрасових схрещувань в популяції буде накопичуватися все більше і більше людей, що несуть в собі і патологічні гени і нестабільний генотип. Якщо в суспільстві збільшиться кількість таких дітей хоча б на кілька відсотків – це вже трагедія. Знання законів генетики і демографічна ситуація в США уже сьогодні дозволяють вченим спрогнозувати момент коли настане кінець цієї країни як супердержави. Це 2050 р. (плюс-мінус 10 років). Після цього ця країна нічим не буде відрізнятися від бананових республік типу Венесуели чи Колумбії. На провідні позиції у світі вийдуть інші супердержави, де принцип чистоти раси буде збережено. За відсутності країн з чисто білим складом населення (а зараз усе йде до того, що біла раса таки буде знищена) будуть домінувати країни з чисто монголоїдним (жовтим) расовим складом, наприклад Китай.

  Цікава ситуація може виникнути у Європі: адже на сьогодні найбільш чистою в расовому сенсі країною Європи залишається Білорусь – цього було досягнуто завдяки жорсткій міграційні політиці яку провадить тамтешній диктатор Лукашенко. Якщо Білорусі вдасться дотримуватися жорстких міграційних правил ще хоча б 30-40 років, і якщо міграційна політика інших Європейських країн не зазнає кардинальних змін, то саме Білорусь може стати провідною країною Європи, а згодом і всього світу.
   Стосовно України прогноз на сьогодні, нажаль, не втішний. Не дивлячись на те, що біле населення складає в Україні поки що більшість, однак окупаційна жидо-кацапська влада Кравчука-Кучми-Ющенка-Януковіча (не треба звісно переоцінювати значення цих персонажів, самі по собі вони ніщо, однак за їхніми спинами стоїть величезний кагал інородців, таких як Порошенко, Червоненко, Пінчук, Ахмєтов, Фєльдман, Рабіновіч, Бродський, Чєрновєцкій і т.д.) докладає всіх можливих зусиль для того щоб змінити цю ситуацію.

   У період з 1991 по 2006 рр. біле населення України зменшилося з 52 мільйонів чоловік до 47 мільйонів. Взамін цього на територію України завезено кілька мільйонів кольорових: татар, негрів, китайців, в’єтнамців і т.д. Причому ситуація має стійку тенденцію до погіршення. Не дивлячись на все, свідомі Українці продовжують зберігати надію на те, що знайдуться націоналістичні політичні організації і достойні лідери, які зможуть переломити хід подій на користь Українців.

Автор – Ярослав Оболонський